У селі Завадка на Калущині громада власними силами відремонтувала дорогу. Приклади самоорганізації людей не поодинокі – щороку у різних куточках області жителі втілюють у життя цікаві ініціативи.

Власна ініціатива

Минулого тижня громада села Завадка на Калущині, що входить до складу Верхнянської ОТГ, відремонтувала дорогу, яка пролягає в їхньому населеному пункті. До цього процесу залучили власні фінансові ресурси, а також частину коштів від підприємства «Даноша», яке працює у цій місцевості.

Сільський староста Завадки Іван Луговий розповідає, що кошти збирали цілим селом. Для цього створили дорожній комітет із семи чоловік. Члени його ходили по хатах, збирали гроші – кожен давав, скільки міг. Одні виділяли 20 гривень, другі – 50, а ще хтось і тисячу. Так вдалося назбирати понад 50 тисяч гривень, «Даноша» виділила ще 30 тисяч. Замовили роботи в юридичної особи, люди приїхали і зробили дорогу. За ці кошти вдалося відремонтувати два кілометри шляху: щебінь і пісок.

На все зібраних коштів не вистачило – ремонт обійшовся у понад 90 тисяч. Тож планують дозбирати необхідну суму.

Голова Верхнянської ОТГ Микола Філіпович пояснює, громада сама зібрала кошти і вирішила показати владі, державі, як робляться дороги.

«Люди зробили дорогу в різних місцях, зокрема центральну в селі, адже проїхати там уже було практично неможливо – яма на ямі», – розповідає голова.

Нині шлях рівний, без вибоїн, тож проїхати тут можна навіть на великій швидкості.

Дорога дорога

Один кілометр якісного покриття дороги обійдеться приблизно у п’ять мільйонів гривень, зауважує Філіпович. Це хороше покриття, розмітка, тротуари.

«Ми очікуємо на інфраструктурну субвенцію, яка цього року передбачена в розмірі 5 млн. 300 тис. гривень. Наразі кошти задекларовані, хоча нам вони ще не надійшли», – каже голова.

Дорога – це життя, це інвестор, який заїжджає в регіони, вважає голова. Але на території ОТГ шляхи у жахливому стані, і це першочергова проблема. Краще дорожнє покриття у селі Верхня, а в решті – Завадці, Негівцях та деяких інших – значно гірші. Іноді й ніяк проїхати. Зверталися у різноманітні інстанції, писали, але результату немає.

«Дороги не на нашому балансі. Нам мали їх передати. Якщо б це зробили, то кошти (а минулого року ми мали сім мільйонів гривень) спрямували б на ремонт доріг», – зауважує голова.

Наразі в планах громади закупити твердопаливні котли задля економії фінансового ресурсу – лісу в селі вистачає. Кожна копійка на рахунку, а зекономлені кошти планують вкласти в інші, важливіші напрямки.

Позитивний приклад

Громадська ініціатива з ремонту доріг – не рідкість. Люди втомлюються чекати допомоги зверху, беруть лопати в руки і засипають ями, адже від поганого покриття страждають саме вони. У селі Поляниці на Яремчанщині громада власними силами ремонтувала дорогу, минулого року така ж ініціатива була в Биткові на Надвірнянщині.

Сільський голова Биткова Василь Вінтоняк зауважує, значного досвіду у цій справі не має, дорогу ремонтували лише один раз. Пригадує, на таку пропозицію люди згодилися відразу, адже їм набридло їздити поганими шляхами. Коштів на це не збирали жодних, необхідні матеріали – шутер та пісок – завозили з річки поряд із селом. У той час це ще можна було робити, нині вивозити природні матеріали заборонено.

До безпосереднього ремонту дороги було залучено 35 чоловік, техніку для перевезення піщано-гравійної суміші з річки надало НГВУ «Надвірнанафтогаз». Таким чином вдалося відремонтувати понад кілометр шляху. Нині на цій ділянці постелений асфальт. Сільська рада брала участь у співфінансуванні.

Власними силами громади дорогу ремонтувати надалі тут не планують. Але шляхи в селі потребують ремонту, тут є і комунальні дороги, тож чекають допомоги з державного бюджету.

Катастрофа на дорогах

Будь-яка участь громади в ремонті доріг є позитивною, вважає Василь Буджак, керівник Служби автомобільних доріг Івано-Франківської області. Інша справа, яким чином вони це роблять, які ресурси до цього залучені.

«Ремонт дороги значно складніший і відповідальніший процес, ніж будівництво споруди. Стан шляхів в Івано-Франківській області катастрофічний. Загалом по цілій Україні 95% доріг у незадовільному стані. Таку ж цифру я називав восени 2015 року стосовно нашої області», – зауважує керівник.

З того часу стан доріг покращився, нині цей показник становить 75-80% – саме така кількість шляхів в області у поганому стані. Нині є тенденція до зростання фінансування на ремонтні роботи: якщо за два роки, 2015-2016, в ремонт вкладено два мільярди гривень, то цього року в службі сподіваються отримати не менше 1,5 млрд. грн., або й більше.

«За ці кошти ми плануємо здійснити поточний середній ремонт головних магістралей області. Нині маємо добрий проїзд зі сторони Львова – Рогатина і в сторону Снятина – Чернівецький напрямок. Триває ремонт до межі з Закарпатською областю – від Надвірної до Яблуниці. Наступним кроком буде ремонт в’їзду в область зі сторони Стрия – Болехів, Долина, Калуш. А також передбачено ремонт доріг у Карпатах – з Татарова, через Ворохту, Верховину, Косів, Коломию, Городенку – вихід на Тернопіль. На цей рік заплановано ремонт дороги Долина – Хуст, а також Косів – Кути – Чернівці», – пояснює посадовець.

Ці дороги є стратегічно важливими не лише для області, а й для цілого західного регіону, адже вони зв’язують обласні центри. В першу чергу ремонтуються магістралі, далі регіональні, територіальні, обласні, місцеві дороги. За словами керівника САД, один кілометр шляху обходиться від семи до десяти мільйонів гривень, це залежить від його ширини і кошторису робіт, які передбачені.

Необхідна ініціатива

Дороги поділяються на державні, регіональні і місцеві, зауважує депутат обласної ради, директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Дмитро Дзвінчук. Держава повинна відповідати за державні, регіональні – на обласному балансі, їх повинні передати, місцеві дороги повинні утримувати місцеві громади. Але для цього необхідно розподілити відповідно бюджетні призначення. Тобто якщо кожен власник автотранспорту сплачує дорожній збір, цей податок повинен порівну розщеплятися для ремонту усіх видів доріг.

Територіальна громада може за свої кошти виконати якусь частину робіт. Це позитивна ініціатива. Але не кожна громада може відремонтувати дороги без субвенції. Ремонт кілометра шляху коштує 3-4 мільйони гривень.

«Якщо йдеться про дорогу з Яблунева до Космача, де потрібно зробити приблизно 9 км, мінімальна сума буде 27 млн. грн. Жодна громада собі цього дозволити не може», – пояснює депутат.

Ефективніше ремонтувати дороги через місцеві громади, адже якщо контролюється кожна копійка, втрати будуть менші, нижча імовірність зловживань. Найбільшою загрозою територіальних громад буде наступне їх збільшення, вважає Дзвінчук. Це призведе до зменшення фінансування з державного бюджету.

«Це повинно стимулювати ті громади, які утворилися, до самостійного пошуку коштів для розвитку. Якщо громада не зуміє закумулювати на це ресурси, вона буде на грані загибелі. А це дискредитує саме поняття місцевого самоврядування», – зауважує посадовець.

У Європі поширене поняття партиципації, тобто демократія участі. Жоден проект у місцевому самоврядуванні не розглядається без участі громадськості, і навпаки – виділяється максимум коштів, щоб залучити спільноту, почути її пропозиції для розвитку тієї чи іншої території.

«Наразі в Україні немає традиції, розуміння того, що все залежить від нас самих, тобто не хтось змінить життя у тій чи іншій громаді, а кожен особисто за це відповідає. Коли це розуміння прийде, ми будемо успішними», – підсумовує Дзвінчук.

Ірина Федоляк