«Медики Івано-Франківщини 10 червня взяли участь у V Всеукраїнській професійній прощі медичних працівників до Зарваниці. Кілька сотень лікарів, медичних сестер, фельдшерів, керівників медичних закладів взяли участь в Архиєрейській Божественній Літургії та отримали благословення від Єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського Теодора (Мартинюка)…

В. о. директора департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Микола Стовбан відзначив, що проведення спільних прощ медичних працівників та священнослужителів напередодні Дня медичного працівника стало гарною традицією… Після освячення води прочани молилися за душі усопших та невинно вбитих медичних працівників, пройшли Хресною дорогою. Відтак відбулася хода до чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої та Молебень до Пресвятої Богородиці».

(http://kurs.if.ua, 12 червня2017 року)

У рік 7 523 [2017]. Вийшла того року братія [білохалатна] із города галицького, пройшла, аки крізь чистилище [духовне], через брами управління здоровоохоронного та вирушила п’ятим походом хрестовим і ходою хресною [на прощу] в місця відпустові, святі та важкодоступні із хоругвами своїми довгими, аки список ліків у рецептах, хрестами [червоними], аки висипка алергічна, оберегами, іконками, кадилами, лампадами, апаратами [томографічними], вінками поминальними та іншими атрибутами медицини [безкоштовної].

Ішли ж попереду [всіх] гастроентерологи зі шлангами своїми чудодійними, аки око всевидяще, та піст дієтичний [№5] суворо тримали, щоб у спокуси страшні, копчені, жирні та масні братія білохалатна з кишенями [глибокими] не впадала, психіатри буйні сорочками гамівними духів злоби піднебесної та вдячності пацієнтської, аки [дронів] підступних, ловили, збивали та відганяли подалі, а ще [колеса] помічні коло себе котили і мікстури різні бадяжили, хірурги ж [спиртом] медичним, аки водою святою, все навколо вельми кропили і протирали, похукавши добре, євхаристію щопівгодини приймали та [плащаницею] раз на рік занюхували.

А слідом за сими поважними [докторами], цілителями умілими, костоправами вправними та іншими мужами [дипломованими], ступали їхні сестри медичні, санітарки, фельдшери та інші дароносці малі та псалми величальні, заздравниці [цілющі], діагнози печальні та заупокійні тужливі благочестиво виспівували з бубнами та перегудами на честь [реформи медичної] та світлого будущого лікарів сімейних.

І замикав процесію святочну, парадну та велелюдну сам великий [директор] медичний Миколай на прозвисько Святий та Туговухий, бо зі слухом [погано] в нього було і не чув він ні про зловживання під час тендерів у департаменті своєму, ні про [діла] прокурорські супроти підопічних своїх, бо благий він був та [чоловіколюбець]. І став же він посеред братії білохалатної, аки [виконувач обов’язків] захисника та оборонця здоров’я, та в повну силу увійшовши, помолився кріпко та щиро [за всіх].

Коли ж пройшла братія білохалатна дорогу свою [тернисту] та повернулася до палат своїх білостінних, кабінетів, операційних, оглядових та приймальних покоїв, то [хворі] зцілялися, здоровим [по 300 хапе] бонусом добавлялося, усопші із моргів холодних знову на столах операційних появлялися, а [хабарі] незлічені назад до кишень пацієнтів із шурхотом [приємним] поверталися.

НОРВАКС