Війна уміє говорити – своєю мовою.

 

Вона промовляє розваленими стінами, вибитими очима-вікнами, покинутими розтяжками серед покалічених дерев, ямами після прильотів вище людського зросту – знову щось нове випробовують з російського боку. Здичавілими контуженими тваринами: «Може, краще б здохли, аніж так  жити!»

Виживають тут тільки люди… Але ж якою ціною!

 

Ті, хто вивчив мову війни, – назавжди інші, шкала цінностей перевернулася, і ти знаєш реальну ціну життя.

 

Великий уклін лікарям, медикам і парамедикам, які на передовій стали руками Бога і повторно дають шанс нашим українським військовим побачити, що небо не впало!

 

Велике «дякую» неймовірним людям – медикам у бронежилетах та камуфляжах. Ви робите більше, ніж можете, деколи ціною власного серця та душі.

 

«Як зараз пам’ятаю, це була моя чергова ротація в зону АТО у складі медбатальйону “Госпітальєри”. Авдіївка, 3 березня, 3-200,13-300, той хлопчик, 21 рік, був найбільш тяжкий. Хірург, травматолог, анестезіолог (лікарі 66-го госпіталю в Авдіївці) і я проводили ампутацію великого пальця лівої ноги. Коли настав час Х і я зрозуміла, що через декілька секунд у мене в руках опиниться палець хлопця, я інстинктивно захотіла відвернутися, щоб цього не бачити, але мій побратим і наставник, госпітальєр Тарас Попадюк сказав: «Кава, ніколи не відвертайся». З того часу були і інші ампутації, в моїх руках було багато того, чого не повинно бути в руках людини і жінки. Я більше ніколи не відверталась», – каже госпітальєрка Кава.

 

«Да, помню, парень в шапке танкиста», – пригадує водій-парамедик, друг Обжорка.

 

Йому потім ампутували обидві ноги, але через місяць він все-таки помер у Київському шпиталі…

 

*******

Медаллю “За збережене життя” від Івано-Франківської обласної спілки учасників АТО (ГО “ОСУАТО”), голова правління Андрій Долик, за поданням комбата МБ «Госпітальєри» Яни Зінкевич нагороджено 11 лікарів команди підсилення Львівського 66-го госпіталю в Авдіївці. Нагороди з Івано-Франківська вручить під час ротації особисто Яна Зінкевич з нагоди Дня медичного працівника.

 

Від усіх, хто розуміє мову війни, у кого на серці викарбуване гасло госпітальєрів “Заради кожного життя!” – тричі СЛАВА медикам на передовій!