«Про те, як боротися із ввезенням на Івано-Франківщину сміття зі Львова, говорили 6 липня на засіданні колегії обласної адміністрації. Голова ОДА Олег Гончарук сказав, що в області утворили робочу групу з вирішення цього питання, до якої увійшли правоохоронці…

Андрій Пліхтяк, очільник департаменту екології, сказав, що зафіксований випадок викидання сміття у Тлумацькій ОТГ – 100 тонн відходів,  у селі Ланчин Надвірнянського району – п’ять машин відходів, 120 тонн сміття скинули у Микитинцях і в Хриплині – сто тонн…  За його словами, виставлено п’ять блокпостів на дорогах, зокрема у Болехові, Рогатині, Тлумацькому районі…

“Це цілеспрямована акція. Не хочу називати прізвища – кого проти кого”, – заявив Гончарук».

(www.galka.if.ua, 6 липня 2017)

У рік 7 523 [2017]. Засмерділося [щось] вельми того року у городах та загородах галицьких, надвірнянських і тлумацьких, ніби щось, чого називати [не можна] і пальцем показувати, у лісі здохло. І було після того смороду нечуваного видіння [небачене], уздріли ж смерди прості  купи багатотонні, а в купах тих були купки менші – з гущею кавовою із [львівських] копалень бездонних та з пляшками пластиковими, туристами опорожненими, з-під пива [львівського], та запискою загадковою із посланням, написаним рунами хитро варязькими, що в словеса складалися дивні та незрозумілі: привіт від воєводи Синюти, [закреслено], а вгорі написано від воєводи Задового, тоді затерто і накарбовано, аки на плитках шоколадних, буквами припорошеними від Того, кого називати [не можна].

І замислилися тоді вельми усі бояри галицькі над загадкою сією [таємничою], і князь галицький Олежко на прозвисько Круасан шоколадом припорошений замислився, і [другий] князь галицький Алекс на прозвисько [На три букви] так само замислився, і навіть боярин Андрійко із відділу екологічного сів і замислився, але [нічого] придумати вони не могли, бо не знали, як боротися із нападом сим [смердючим] та спрямованим проти Того, кого теж називати [не можна].

Не могли ж бояри галицькі зрозуміти, голови свої [обласні] марно через коліно ламаючи, яким вітром занесло на землі галицькі весь сей [мусор] огидний, як його фільтрувати, щоб [порохи] направо, а відходи задові наліво пішли, як сортувати, розділяти та владарювати. Аж коли вітер перемінився, і війнуло їм раптом з [органів внутрішніх], то запах знайомий, аки дух ментовський, пробиватися почав з-під мундирів братії [поліцейської], і звеселіли вони, включивши до групи робочої та до чату приєднавши, кількох старих [мусорів] міліцейських.

І вступив тоді в дію, аки [в лайно], план перехват по цілій волості галицькій, на улицях смердів [з перегаром] ловили та нирки їм відбивали, протигазом затриманим купам сміттєвим [слоника] робили та ще по-всякому різному пресували за звичаєм давнім, аж поти текли і кров по стінах цвіркала. Та ж так добре всі шляхи та дороги перекрили [мусори від мусору] на підступах до городів галицьких, тлумацьких та надвірнянських, що навіть сміття старе [масс-медійне] та перекотиполе сарматське на прозвисько йбн-Коцабич на суд приїхати не змогло…

НОРВАКС