Минулого четверга президент України Петро Порошенко зробив щорічне послання до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015». Якраз напередодні першої річниці його президентства, яку відраховуємо з дня інавгурації 7 червня. Тому увага до цієї доповіді глави держави у парламенті була підвищеною. Багатьом хотілося почути, як сам Петро Олексійович оцінить свій перший (до речі, дуже непростий) рік керівництва державою.

Порошенко – людина, так би мовити, медійна, публічна. На відміну від, наприклад, свого попередника, він не конфузиться перед телекамерами, не меле дурниць під час публічних виступів, а навпаки – любить бути в центрі уваги. Його виступи завжди змістовні, цікаві, дотепні, і це заслуга не тільки спічрайтерів. Словом, український президент вміє подати себе людям, прикувати до себе увагу, зачарувати своєю красномовністю слухачів. Саме тому дуже важливо не тільки почути, що сказав президент, а й зрозуміти, що він хотів сказати. Пригадаємо ж основні посилання президентського послання.

Смертям наперекір

За традицією української влади, Порошенко розпочав зі змалювання апокаліптичної картини, яку залишили у спадок «папєрєдніки». Анексовано Крим, російські бойовики захопили більшу частину Донбасу, Москва розпалює сепаратизм в сусідніх регіонах. У березні 2014 р. до виконання бойових завдань були готові лише трохи більше 5 тис. вояків. Деморалізована міліція розбіглася, на вулицях міст з’явилися озброєні особи, які, прикриваючись іменами майданівців, займалися розбоєм і рекетом. У парламенті піднімали голови «регіонали» і комуністи, а в держказначействі панував справжній вакуум, там «навіть забули, як пахнуть гроші».

«Щоб правильно спрогнозувати, як воно буде, адекватно оцінити, як воно є, варто іноді згадати, а як же воно було і від краю якої загибелі ми тоді відскочили», – пояснив президент свій екскурс в недалеку історію.

Ми ж дозволимо собі пригадати, з чого рік тому починав пан Порошенко, до речі, єдиний з усіх президентів України обраний у першому турі. Тобто, маючи в політичному багажі величезний кредит довіри. Так ось, головними, як тепер модно казати, меседжами новообраного глави держави у його інавгураційній промові були пропозиція мирного плану та проект децентралізації влади. Ні того, ні іншого наразі не досягнуто. І якщо першому наміру президента завадила прихована російська агресія, то децентралізацію, напевно, можна було б і прискорити. Немає і безвізового режиму з Євросоюзом, обіцяного в листопаді президентом з січня 2015 року. І багато чого іншого…

Але це так – ремарка. Бо цей рік і справді виявився настільки важким, що головним стало збереження України «всім смертям наперекір». Все решта відійшло на другий план. «Лише за рік країна, яка протягом двох десятиліть звикла до безтямної політики абсурдного пацифізму, створила сучасні Збройні Сили, які звільнили від окупантів більшу частину Донбасу», – заявив президент. Щоправда, при цьому він визнав, що на сьогодні забезпечено «все ще мінімально необхідний рівень обороноздатності держави».

 

Сирі реформи

Виступаючи зі своїм позачерговим посланням до Верховної Ради 27 листопада минулого року, президент зазначав, що «нашого успіху в реформах, до речі, ворог боїться ще більше, ніж нашої перемоги на фронтах». Але, незважаючи на це, українська влада поки що не особливо налякала ворогів. Реформ, на відміну від розмов про них, катма. Хоча навіть ціла державна інституція для цього створена указом президента – Національна рада реформ.

Президент з цього приводу метафорично висловився, що «чимало страв вже в печі». Але коли вони будуть готові, наразі невідомо. А ось найнепопулярнішу з усіх реформ – підняття тарифів на газ всемеро – владі вдалося здійснити швидко і чітко. І це при тому, що ми вперше за 23 роки незалежності зіскочили з російської «газової голки». Чому ж тоді свій газ, якого, як нам завжди твердили, мало б вистачати для потреб населення та комуналки, ми купуємо за такою страшною ціною?

Порошенко каже, що «тема тарифів – це одна з найважчих і найболючіших реформ, важчої за яку, напевно, вже не буде». До початку опалювального сезону влада має «забезпечити адресний, дуже простий і дуже надійний захист незаможних через механізм субсидій». «Для тих, у кого мало грошей і низьке споживання, зростання тарифів має бути непомітним, вони не мають зростати. Кошти, які вони витрачають, мають бути тими ж самими», – вважає президент.

Але це його заклинання не діє, бо якщо за один кубометр газу замість 1,182 грн. вам одразу потрібно заплатити 7,188 грн. (а субсидія ще невідомо коли буде і чи взагалі буде), то таке зростання важко назвати «непомітним». Особливо, коли є мало грошей і навіть за низького споживання.

 

Суцільне невдоволення

Президент сказав, що ні роботою уряду, ні роботою парламенту, ні навіть своєю роботою він не задоволений, бо «народ всіма нами дуже незадоволений». «На жаль, у світовій історії нема прикладів, коли б країна, проти якої здійснюється агресія, демонструвала економічний бум і зростання соціальних стандартів», – наголосив він.

В той же час країні вдалося уникнути дефолту, стабілізувати макроекономічну ситуацію, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, уповільнити падіння економіки та подолати паніку на валютному ринку. За все це, за словами президента, треба завдячувати масштабній макрофінансовій допомозі з боку МВФ, інших міжнародних організацій, держав Євросоюзу, США та інших країн. А також – непростим і дуже непопулярним рішенням та ефективним діям всіх гілок влади.

І, як висловився глава держави, «є підстави обережно сподіватися, що в економіці ми пережили найважче». Якщо вдасться уникнути повномасштабного вторгнення і втриматися в рамках мирного процесу, то з наступного року має початися період повоєнної відбудови країни.

 

Почати з себе

Ну, і про найголовнішу фішку влади – боротьбу з корупцією. Порошенко знає, що ця тема дратує суспільство найбільше. Бо й справді, більше року минуло від перемоги Майдану, а надто голосних викриттів корупціонерів не чути. Президент каже, що активно створюється законодавча база і будується інфраструктура боротьби з корупцією, що перші детективи в Національному антикорупційному бюро з’являться вже в червні, а повноцінні розслідування бюро має розпочати в жовтні.

Але якось дивно, що така нагальна справа робиться з таким відвертим непоспіхом. А, може, її просто спеціально пригальмовують до проведення місцевих виборів, а то ще чого доброго усіх корупціонерів пересадять і не буде з кого вибирати…

До речі, Порошенко сказав, що дедалі більше замислюється про запровадження такої процесуальної дії, як «провокація хабара». «Це коли спеціально підготовлені та вмотивовані люди під виглядом прохачів перевіряють кожного чиновника на схильність брати. Інструмент багато ким вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованим, в декого забере бажання ризикувати», – пояснив він.

Ще одним елементом антикорупційної стратегії Порошенко назвав деолігархізацію. Він, до речі, вважає, що без перемоги у цій війні Україна не виживе. І Петру Олексійовичу, звісно, видніше, бо і його самого ще теж можна зарахувати до цього  нечисленного соціального прошарку, що невдовзі має зникнути. Пан Порошенко, наскільки нам відомо, свої бізнеси ще так і не продав, і за останній рік, як писала преса, збільшив свої статки всемеро.

Серафим КУКУЛИН