Експедиція відбувалась в рамках архітектурної обмірної практики, запланованої в  навчальному процесі кафедри архітектурного проектування, під керівництвом ст. викладача кафедри Т. Скрипин.

Для майбутніх архітекторів етнографічна спадщина є важливим джерелом пізнання культурного середовища і світосприйняття етносу. Адже культура минулого в силу об’єктивних законів постійно видозмінюється та модифікується, в результаті чого з’являються нові і щезають (нерідко назавжди) старі види, форми, жанри творчості. Збір і вивчення матеріальної та духовної культури пов’язані з потребою пізнати корені свого минулого, зберегти свою самобутність. На сьогодні збирання та вивчення народних традицій зумовлюється не лише їх науковою вагомістю та значенням, нині це стало необхідністю і громадянською позицією кожного.

За останні десятиріччя наші села дуже перебудовуються, а давні будівлі безслідно зникають. Саме тому всі збережені архітектурні форми слід досліджувати без винятку. Науковців цікавлять найдавніші, і їх треба описувати, фотографувати, замальовувати. Студенти-архітектори (гр. А-16-1,  А-16-2) в рамках етнографічної експедиції проводили стаціонарне обстеження об’єктів народної архітектури, різнопланове опитування, займались фотофіксаціями, обмірами і замальовками зразків народної творчості, робили пленерні замальовки автентичної гуцульської архітектури с. Космач, спілкувались з інформаторами різних поколінь. При цьому перевага надавалась старожилам.

Експедицію відвідали архітектори-бакалаври Анастасія Снігур та Роксолана Слободянюк, які провели воркшоп на тему: «Організація громадського простору для територіальної громади с. Космач».

Раніше “Галицький кореспондент” писав, що  у Косові презентували гуцульське “Лудинє”.