У вівторок спеціальна комісія визначила, яким буде пам’ятний знак «Стіна пам’яті героям Небесної сотні» в Івано-Франківську.

Нагадаємо, що ще у квітні минулого року виконавчий комітет Івано-Франківської міськради прийняв рішення про створення пам’ятного знака героям Небесної сотні. Перше засідання конкурсної комісії відбулося у жовтні, але на розгляд подали лише три заявки, тому комісія вирішила продовжити конкурс. Друге засідання відбулося у грудні, на ньому було представлено вісім робіт, три з яких визнали найкращими. Тоді департамент архітектури рекомендував цим трьом учасникам взяти участь у фінальному, третьому засіданні. Також до фінального конкурсу вирішили долучити молодих архітекторів та скульпторів.

Як вже відомо, пам’ятний знак буде розміщений на правому крилі адмінбудинку в Івано-Франківську. Цю стіну вибрали невипадково, адже на площі перед нею відбувався місцевий Майдан і тут продовжують вшановувати пам’ять загиблих героїв.

Третій конкурсний етап виявився найбільш вдалим. На розгляд журі було представлено 20 робіт, кожна з яких була цікава по-своєму. Заслухавши всі пропозиції, комісія обрала чотири роботи, які претендували на звання найкращої. Всі чотири ескізи були виставлені у галереї «Бастіон», де будь-хто міг залишити відгук і підтримати певного учасника. Варто додати, що за цей час архітектори доопрацьовували свої ескізи відповідно до пропозицій журі.

 

Скандальний початок

У вівторок, 30 червня, на останньому засіданні комісія з 13-ти осіб, серед яких головний архітектор міста Володимир Гайдар, архітектори, митці та культурологи, шляхом таємного голосування вибрала найкращий ескіз, попередньо заслухавши всіх конкурсантів.

Не обійшлося й без скандалу. Зокрема, розпочинаючи обговорення доопрацьованих проектів, голова комісії, заступник міського голови Михайло Верес зазначив, що є подання Віктора Анушкевичуса про те, щоб на розгляд комісії винести роботу п’ятого учасника Данила Книшука. Втім, усі члени комісії зазначили, що немає причин створювати прецедент, адже всі учасники були у рівних умовах. Ескізну роботу Данила Книшука не включили до складу фінальних робіт.

Після цього Ігор Гурик, батько героя Небесної сотні Романа Гурика, зазначив, що у складі комісії повинен бути хоча б хтось з родин загиблих на Майдані. І що всі проекти, які переглянуло журі, повинні були б оцінювати самі люди. «Це не той конкурс, який би мав бути», – обурено заявив він та покинув зал.

А комісія продовжила роботу. Першою заслухали роботу архітектора Світлани Кос під назвою «До сонця». Вона конкретизувала зображених птахів, це були журавлі – небесні птиці, які уособлювали героїв.   

Ескізна пропозиція авторського колективу – скульптора та архітектора Володимира та Юлії Семків – «живий» меморіал із нержавіючої сталі під назвою «Тим, що віддали своє життя за ту гідність, з якою можеш дивитися собі в очі». Вона зображає силуети героїв Небесної сотні у повний зріст, шини та мечі. Композиційно скульптор додав пластини м’ятого металу, знизу гладка сталь, а зверху пом’ята, як відголос революції. Планується, що у верхній частині будуть написи від очевидців подій, хронологія найвизначніших дат того періоду, а також викарбувані імена героїв.

Робота архітектора Максима Гаха – це пам’ятний знак у вигляді крила як символу неба, свободи та польоту. Гах пропонував використати для знака нержавіючу сталь, яка, на його думку, створить ефект небесності. Замість раніше пропонованої тумби архітектор використав консольну поличку, а колір сталі змінив на іржаву чорну.

Ескізна пропозиція скульптора Ігоря Семака змінила свою концепцію. Свій ескіз митець робив на основі фотокартки київського Майдану, на якій зображений молодий хлопець, що йде проти вогню. У ній вогонь перетворений на абстракцію.

 

Подивитися собі в очі

Після представлення ескізних пропозицій члени журі висловили свої враження та зауваження. Зокрема, Володимир Гайдар зазначив, що всі роботи достойні, але найбільше виділив ескіз молодого архітектора Максима Гаха. «Дуже правильно допрацьовано ескіз, чорний іржавий метал, як ніщо інше, підходить для контрасту. Іржаве тло – це те, що було в державі, пір’їнки і крило – чистота людей, які загинули. Найцікавіше графічно та об’ємно, нове та свіже рішення», – акцентував Гайдар.

Після таємного голосування конкурсна комісія зачитала результати. Перше  місце з 45 балами зайняла робота Володимира та Юлії Семків, які створили не просто пам’ятник, а «живий» меморіал. На другому місці – робота Максима Гаха, що здобула 33 бали. Третя сходинка дісталася роботі «До сонця» (29 балів) Світлани Кос, а на четвертій опинилася робота Ігоря Семака (24 бали). За словами Михайла Вереса, переможець отримає премію 5 тис. грн., а друге та третє місце відзначать преміями 3 та 2 тис. грн. відповідно.

Один із переможців конкурсу Володимир Семків розповів журналісту  «Галицького кореспондента», що спочатку він не мав брати участь в конкурсі, але дізнався, що не було достатньо учасників та відповідних робіт, і вирішив в останній момент долучитися. «Концепція стіни – створення «живого» меморіалу. Того, що працює кожен день. Проходячи повз нього кожного дня, ти можеш подивитися собі в очі і подумати, що ти робиш конкретно зараз заради тих людей, які загинули», – пояснив він.

Загалом, на реалізацію проекту потрібно 200 тис. гривень. Частину коштів вже виділено з міського бюджету.

Олександра БАКУН