З 1 липня вступили в силу зміни до закону, який регулює обіг пива та спиртних напоїв. Згідно з ними, пиво тепер прирівнюється до алкогольних напоїв. Для його продажу потрібно купити ліцензію, а продавати у торгових точках, площа яких менша 20 кв. метрів, заборонено. Підприємці підраховують імовірні збитки, а противники  таких законодавчих змін називають його лобістським.

 

Не такий страшний вовк…

За останні роки українці звикли до того, що пиво можна купити ледь не на кожному кроці. Та тепер, згідно з чинним законодавством, пивних ларьків має поменшати. Можливо, на такий крок підприємці підуть не самостійно, а під фінансовим тиском.

Закон України «Про державне регулювання виробництва та обороту спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» був прийнятий ще 28 грудня 2014 року. Окремо у ньому були прописані і зміни, які вступили в дію з 1 липня. Та про нововведення чомусь ніхто не згадував, доки не настав «судний день». До речі, пиво у цьому законі визначили як “насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом етилового спирту від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203”.

Як повідомили у Державній фіскальній службі, відтепер діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. Тобто, щоб здійснювати оптову торгівлю пивом, треба придбати ліцензію, яка коштує 500 тисяч гривень. Щоб продавати пиво в роздріб у містах, треба буде купити ліцензію за 8 тисяч. Ліцензія на торгівлю пивом у селах та селищах обійдеться підприємцю у 500 гривень. Тривалість таких дозволів – один рік. Штраф за торгівлю алкогольними напоями без ліцензії становитиме від 850 до 3400 гривень. Чи багато це для підприємців?

Для виробництва пива в Україні тепер треба отримати 15 нових дозвільних документів. Якщо врахувати, що в нашій державі виробляється більше 880 найменувань пива, то залишається відкритим питання кадрового ресурсу для забезпечення тисяч дозволів. Крім цього, має змінитися і зовнішній вигляд продукту. Прописано, що частина інформації обов’язково має бути вказана на лицевій етикетці. Здавалось би, зміни незначні, проте куди виробники дінуть ті етикетки, які мають в запасі?

Так само складними для виконання є норми закону, які стосуються рекламування пива. Досі рекламу можна було бачити на телебаченні чи у будь-якому кафе. Тепер з телеканалів пряма реклама пива має зникнути. Рекламувати його можна буде лише з 23.00 до 6.00. Заборонена також брендова реклама пива, тобто на парасольках, холодильниках, меблях у кафе тощо.

Звітність у зошиті

Але і це ще не все. Змінами, внесеними до Податкового кодексу України, розширено перелік алкогольних напоїв, до яких зараховано і пиво. ДФС України повідомила свою позицію стосовно необхідності застосовувати «касові апарати» при торгівлі пивом. Було заплановано, що для отримання ліцензії на здійснення торгівлі пивом у торговій точці повинен бути встановлений та зареєстрований електронний контрольно-касовий апарат або книга обліку розрахункових операцій.

Проте того ж таки 1 липня парламент вніс зміни до закону про касові апарати. За прийняття відповідного законопроекту проголосували 248 народних депутатів. Цими змінами Верховна Рада звільнила від обов’язкового застосування касових апаратів тих підприємців, чиї доходи не перевищують 1 мільйона гривень.

Через якийсь час заступник міністра фінансів Олена Макеєва в соцмережі «Facebook» розкритикувала такі зміни. «Верховна Рада вирішила піти у зворотному від цивілізації напрямку: 1 липня частина депутатів пішла на поводу у певних груп бізнесу і скасувала обов’язковість застосування касових апаратів для «бідних» підприємців з річним оборотом до 1 млн. гривень. А заодно прибрала із закону і штрафи за неправильне застосування таких апаратів. І це при тому, що у всіх цивілізованих країнах обов’язковість використання бізнесом реєстраторів розрахункових операцій (касові апарати) навіть не обговорюється. Причому бізнесом будь-якого рівня – малим, середнім, великим», – заявила Макеєва.

 

Такі реформи

«Півроку тому я привіз з-за кордону обладнання для власного виробництва пива. Тобто міні-пивоварню для свого пабу. Але, згідно з теперішніми реформованими правилами, для того щоб варити власне пиво у пабі, нам потрібно заплатити 500 000 грн. на рік.   
Шановне панство, можете щиро подякувати за ту дорогу мочу, яку тепер будете вживати під великими торговими марками. Ці гіганти виробництва бурди, яка ніколи не кисне, можуть заплатити будь-які гроші. А ті, хто робили справжній напій, тепер вимушені будуть закритися. Не говорю про тисячі крамниць і сотні тисяч людей без роботи. Я закрив дві торгові точки. Ось такі реформи», – написав у соцмережі перед початком нововведень коломийський підприємець Роман Критко.

У своїх коментарях до допису люди висловлювали різне ставлення: хтось підтримував слова Критка, хтось писав, що він «плаче» і «споює націю». «Усім людям, які уміють читати, добре відомо, до чого призвели антиалкогольні закони та заборони в США у 20-30-х роках та в СРСР у 80-х роках. Заборони ні до чого не призводять, а люди, які схочуть знайти, – знайдуть. Чому ніхто не піднімає кіпішу, коли у школах проводяться випускні, де алкоголь розливається? Чому ви усі хіхікаєте, коли бачите, як батьки дають дитині ковток пива?» – обурився коломиянин у відповідь.

Чия ж хата скраю?

Нові норми законодавства у народі прозвали «законами Гопко». Ганна Гопко – нардеп, колись нібито працювала у соціальній сфері і боролася з курінням, а от тепер, мовляв, «взялась» за пиво.

«З 1 липня 2015 року – пиво визнано алкоголем! Нарешті! Троєщина. Ранок. Дорослі на роботу. Підлітки розпивають пиво у скверах. Звикла картина», – описала ситуацію нардеп на своїй сторінці у Facebook.

Через асоціації Ганни Гопко з пивними нововведеннями її почали звинувачувати у завданні збитків малому бізнесу через ухвалення закону.

«Стосовно розгорнутої проти мене брудної кампанії про міфічний «закон Гопко» офіційно заявляю: прив’язка мого імені до цього закону і тонни брехні, сказаної з цього приводу, є свідомою провокацією і не мають нічого спільного з реальністю. Готова зустрічатися і конструктивно обговорювати з усіма представниками малих броварень та інших малих бізнесів», – відповіла на подібні закиди Гопко у соцмережі.

Чи вигідні такі нововведення великим пивним компаніям? «Вартість ліцензії, яка доступна до сплати лише великим підприємствам, шкодить конкуренції, закриває шлях новим починанням у цій галузі, нищить малий бізнес та інвестиційний клімат», – упевнені у Гільдії крафтових пивоварів.

 

Надія на краще і страх на майбутнє

6 липня у соцмережі заступник міністра економіки і торгівлі Максим Нефьодов написав: «З 1 липня вступила в дію одна, скажемо так, помилка, через яку постраждали малі броварні. …Мінекономіки почуло голоси пивоварів і критиків! (І не кажіть, що ми глухі до критики!) Ми уже завершуємо підготовку законопроекту для врегулювання підходу до проблеми. Різна вартість, залежно від обсягу бізнесу, – справедливий диференційований підхід, з яким погоджуються пивовари, в тому числі і крупний бізнес».

«Проблема у тому, що мої дві роздрібні торгові точки вже закриті. Їх уже не так легко буде відкрити наново, і протягом року вони точно не працюватимуть. Я не буду повертатись до роботи, бо не знаю, до чого призведуть ці зміни», – каже коломийський підприємець.

«У Гільдії розробили альтернативний законопроект, і ми будемо «проштовхувати» його. У парламенті є багато людей, які мають свої приватні міні-броварні. Ми хотіли би бачити такий вихід із ситуації: підняття акцизів на пиво, а не ліцензування. Пивовари готові на суттєве збільшення акцизів (до двох гривень за пляшку). Готуємо під ВРУ декілька протестних акцій і сподіваємося, що до нового року до законодавства будуть прийняті якісні поправки», – розповідає Роман Критко.

За його словами, дрібні пивовари і підприємці тепер лише розводять руками. «Є багато людей, які офіційно не закрили свої торгові точки, але не знають, що робити далі. Ми боїмось перевірок», – каже підприємець. Він додає, що  знайомі з прокуратури зателефонували йому і попередили, щоб він готувався до прокурорської перевірки: «Людина подзвонила і сказала: «Будь готовий, ти вже є внесений у список для перевірки». Офіційне повідомлення про майбутню перевірку підприємцю не надходило.

Микола ГУРАК

 

P.S. Після нововведень у франківських МАФах, або так званих ларьках, пива помітно поменшало. Деякі продавці стверджують, що 8 тис. грн. на ліцензію – то багато, дехто киває у бік власників, мовляв, як вони вирішать, так і буде. Зазвичай, підприємці намагаються дотримуватися закону і, продаючи пиво, купують ліцензію. В одному ларьку пивом торгували без ліцензії, але запевнили, що «вона проплачена, її ще виготовляють».