В Івано-Франківську на вулиці Чорновола, 99 оселився чоловічий клуб «VIP». Поки чоловіки вночі ходять туди на еротичні масажі, сусіди цього закладу проводять збори, на яких виступають проти такого сусідства.

Без інтиму

Про популярність подібного закладу може свідчити такий факт. Ще два тижні тому філії клубу «VIP» були тільки у трьох обласних центрах – Києві, Львові та Івано-Франківську, а недавно на його сайті з’явилася інформація ще про два заклади – в Одесі та Дніпропетровську.

Клуб працює щодня без перерви та вихідних. Запис – за телефоном. Фото і відео в салоні заборонені. Для зручності клієнтів оплата як готівкова, так і безготівкова. Сюди не допускають гостей у робочому чи брудному одязі. Не раді тут і клієнтам у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Інтим-послуги в салоні не надаються. Заклад спеціалізується на еротичному масажі, який «активно стимулює ерогенні точки тіла, приводить до відчуття екстазу і відкриває нові грані сексуального пізнання».

На сайті клубу також йдеться про те, що головна ціль еромасажу складається з двох завдань. Перше – цілюща дія на тіло та здоров’я. Друге – досягнення піку еротичних відчуттів та втілення найбільш таємних фантазій.

«Ми всі розуміємо, що за будь-яке задоволення в цьому житті треба платити за рахунками, – читаємо на їхньому сайті. – Але у нас ви заплатите абсолютно адекватну ціну за отримання задоволення, яке залишиться в пам’яті на все життя і яке захочеться відчути знову і знову».

Окрім еромасажу, в закладі надають різноманітні послуги, на зразок фейсітінга, «страпона», рольових ігор тощо. Пропонують індивідуальні програми нестандартного весілля, екстремального медового місяця, свінгерів, «дєвішніків» і «мальчішніків».

Послуга «все включено» коштує 1500 грн. і триває 80 хвилин. З двома дівчатами – 2500 грн. за 60 хв. Поставити на коліна офіціанта чи адміністратора – 3000 грн. Можна забронювати готель під групу. Компанія з 4-6 осіб за добу заплатить 5 тис. доларів. Два дні обійдуться такій компанії в 9 тис. доларів, а сім днів – у 25 тисяч.

Клуб пропонує багато незвичайних послуг. Наприклад, тут дозволяється бити посуд, спершу його оплативши. А ще можна спалити весь готель, але без працівників, за 9 млн. доларів. Ймовірно, ця послуга стосується Києва, бо навряд чи в цей тариф можна внести івано-франківський варіант… Адже в будинку є ще й жильці.

Суперечить цінностям

Минулого тижня на зборах мешканців будинку на вул.Чорновола, 97, 99 та 101 говорили про те, яким чином їхніми сусідами став чоловічий клуб «VIP». Адже ще недавно тут був розміщений ЖЕО КГД, а вже у травні тут з’явилися нові та зовсім не бажані сусіди. Працівники ЖЕО КГБ запевнили, що приміщення на першому поверсі є приватною власністю. Документ на право власності є у «пана Жиляка». Відтак вони до того клубу нічого не мають.

«Я тільки в книжках читала, що таке публічний дім, але впізнала одразу, – розповідає пані Валентина, яка живе в цьому будинку, відколи він збудований, з 2000 року. – Я маю щастя мати спальню над їхніми дверима. Тому клієнтів можу порахувати. Чоловіків багато, сьогодні старичок взагалі приходив. Основний рух починається опівночі, «розгар» до 2-3-ї ночі».

Жінка ходила туди скандалити двічі. Адже спершу було аж надто голосно. «Вони стукали тими каблучками, як дятел мені по чолі, – запевняє вона. – А тепер постелили ковролін, стало тихіше».

Шестеро дівчат сусідка вже впізнає. Каже, років їм по 20, усі російськомовні. У клубі не тільки працюють, а й живуть. Відтак у неї склалося враження, що їх сюди завезли.

«Кажу: я готова вас розуміти до 23-ї години, але потім я хочу спати, – продовжує розповідати пані Валентина. – Вони у вікнах шпаринку лишають, а діти підглядають. Це для нас ганьба! Як таке може бути?! Невже в місті така потреба?.. Вони кажуть, що до інтиму не доходять, а що потім з ними роблять? У ванну кидають чи що?»

«Я є волонтером, – каже інша сусідка, пані Віра. – І мене вражають ті послуги, які надає заклад. От «подаруй своїй кохані раба» – це збочення всіх цінностей. Здавалося, що в нас місто духовне. Але це суперечить усім моральним, духовним та релігійним цінностям! Сором для мешканців! Не тільки нашого будинку, а й міста».

Минулого четверга мешканці вул. Чорновола, 97, 99, 101 зібрали кілька десятків підписів під зверненням у міліцію. «У дворі даного будинку гуляють діти мешканців, а діяльність цього закладу несе небезпеку негативного прикладу для формування дитячої свідомості і може негативно вплинути на їх психологічний стан», – мовиться у зверненні.

Як повідомила «Галицькому кореспонденту» керівник прес-служби УМВС в Івано-Франківській області Зорина Кречко, минулої п’ятниці міський відділок дійсно отримав таке звернення. Наразі проводиться перевірка, тим більше, що це вже друге звернення громадян стосовно того клубу.

Еротика не заборонена

Натомість засновниця закладу, киянка Ксенія Боголюбова переконує, що працює в межах українського законодавства. «Ми розмістилися в нежитловому фонді, – наголошує вона. –  Ми там не шумимо, в нас не дискотека. Чи ви хочете, щоб ми виїхали за місто і поселилися в степу? Ми не ходимо по вулиці голими. Дітей не пускаємо, то як ми можемо вплинути на їхніх дітей? Я сама – мати».

На думку Боголюбової, мешканці мають краще виховувати своїх дітей, щоб ті не заглядали у чужі вікна. Тим паче, що всі вікна завішені шторами і діти там і так нічого не побачать.

«Вони бачать там свої комплекси, – вважає засновниця чоловічого клубу. – Збирають збори, тому що їм нема чого робити. Краще б пішли у фітнес-центр чи в салон краси. Прийшли б до нас, навчилися б робити еротичний масаж і зробили б його чоловікові. Він би був захоплений».

Ксенія Боголюбова наголошує, що вони працюють без інтиму. А відвідувачами є як чоловіки, так і жінки. Каже, якщо треба, то вона приїде на прес-конференцію до Івано-Франківська і відповість на всі запитання.

«Ми не є домом розпусти, ми – розважальний заклад, – акцентує вона. – У нас є вся документація. Ми надаємо еротичні послуги, а закон України не забороняє еротику. Тим паче, що еротичний масаж – це як мистецтво для задоволення чоловіків. Тому ми раді будемо зустріти в клубі жінок і навчити їх робити еротичний масаж, щоб вони вміли розвантажувати своїх чоловіків. Тоді їхня сім’я стане міцніша та злагоджена».

У Франківську – інше законодавство?

Як каже керівник франківського Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Богдан Питель, щоб такий заклад міг працювати, вони мають мати висновок санепідслужби та МНС. Крім цього, вони повинні погодити цілодобовий розпорядок дня у виконавчому комітеті. «Галицький кореспондент» дізнався, що такого погодження у клубу немає.

За словами начальника міського управління торгівлі Олега Ганчака, в Івано-Франківську з 2011 р. діє рішення «Про затвердження порядку встановлення режиму роботи закладів торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг, відпочинку та розваг». Відповідно до нього, щоб цілодобово працювати, треба отримати дозвіл виконкому.

«Рішення базується на роботі санепідслужби та міліції, – каже Ганчак. – Тому, якщо вони хочуть працювати у нічний час, то мають звернутися у міськвиконком через ЦНАП. Ми готуємо проект рішення і звертаємося з ним у виконавчий комітет. Там його обговорюють і приймають рішення, чи потрібно давати погодження на здійснення такої підприємницької діяльності, чи ні».

На думку Ганчака, якщо немає погодження виконкому, то заклад працює незаконно. Він запевняє, що у клубі зобов’язані реагувати на звернення – як письмові, так і усні. Тому вони запросять міліцію та громадське формування «Штаб» і виїдуть на місце, щоб обстежити заклад.

Ксенія Боголюбова дуже здивувалася, коли дізналася про таке рішення виконкому. «Якби ми працювали незаконно, то до нас би вже прийшла міліція, правда? – риторично запитує вона і відповідає: – Нема такого закону, що потрібно брати дозвіл на цілодобову роботу. Ми працюємо і у Львові, і в Києві, і нема проблем. Чи, може, в Івано-Франківську якесь інше законодавство?»

Зрештою, вона каже, що якщо дійсно потрібен дозвіл виконкому, то вона звернеться за ним: «Хіба вони мають право нам відмовити? Ми – не дискотека, у нас нема музики. А якщо комусь неспокійно живеться чи когось давить зелена жаба, то вибачте, ми не можемо для всіх бути добрими».

 

Тетяна СОБОЛИК