Якось

ВЕГЕТАРІАНЕЦЬ

Один чоловік, вегетаріанець, повинен летіти у відрядження в Штати. Туди – “Дельтою”, а назад – “Українськими авіалініями”. Дзвонить у київський офіс “Дельти”:

– Добридень, я лечу вашим рейсом. Я вегетаріанець.

– Дуже добре, вам подадуть вегетаріанський обід, якщо не важко, нагадаєте, будь ласка, стюардесі.

У Штатах дзвонить в офіс “Авіаліній”:

– Добридень, я лечу вашим рейсом. Я вегетаріанець.

У трубці мовчання, а потім:

– Вітаємо!..

Колись

ВІДСТРІЛ

Чорнобиль, 1987 рік, нарада у головного інженера Управління будівництва №605.

“…і ще – погано йде відстріл керівників. Борисе Васильовичу, дайте своїм бійцям завдання – відстрілювати всіх керівників, незалежно від посади. І хай жоден не піде з об’єкту без дози.”

P.S. Відстрілювати – на чорнобильському жаргоні означало операцію зняття свідчень оперативних дозиметрів КДТ-02. Звук відчитувального пристрою при установці/витяганні дозиметра нагадував перемикання збройового затвора.

І взагалі…

Колись давним-давно в маленькому гірському селі жив хлопчик. Він був гарний на личко, спритний і дуже розумний. Швидко вчився всьому, чому могли його навчити дорослі, які жили в тому ж селі: він давно умів виготовляти посуд із глини, ткати, ловити рибу, був найкращим мисливцем і найвправнішим наїзником. Одного разу з найвищої гори спустився в село старий, який сказав йому:

– Ти навчився всьому, що можуть тобі дати твої рідні. Підемо зі мною, і я навчу тебе мистецтву вбивати драконів. Це дуже стародавнє мистецтво, і воно потребує багато часу, сили і бажання. Одиниці здатні опанувати його. Але і ти – незвичайний хлопчик.

І хлопчик погодився. Тоді вони пішли з цього селища й усамітнилися в покинутому замку, де старий почав учити хлопця мистецтву вбивати драконів. Багато років знадобилося хлопчикові, щоб засвоїти всі навички. Навіть після смерті старого він наполегливо продовжував тренуватися, з пам’яті дотримуючись його порад. І ось одного прекрасного дня він зрозумів, що опанував мистецтво вбивати драконів. І тоді він обійшов всі ліси Землі, всі поля і країни у пошуках дракона і ніде не знайшов його. Тоді він вирішив піднятися на найвищу гору і оглянути Землю з висоти. Він витратив на шлях до цієї гори і на підйом ще декілька років свого життя, але, піднявшись на гору, дракона знову ніде не побачив. І тоді він зрозумів, що на Землі вже давно не залишилося жодного дракона.

Чоловік спустився з гори в маленьке гірське село, де знайшов найрозумнішого, найталановитішого хлопчика, який давно вже дізнався все, що могли йому повідомити жителі його села, і почав учити його мистецтву вбивати драконів.