Чому Івано-Франківськ ніколи не стане туристичним центром України

  • Думка туриста

    Територіальне розташування

    Івано-Франківськ розташований на самому заході України. Здавалося б, гори мають привабити велику кількість туристів, але ж схема працює навпаки. Місто дуже часто стає точкою пересадки. Точніше, не дуже часто, а майже завжди. Тут повно туристів з рюкзаками, які прямують в гори, або ж людей з валізами – ці їдуть в Європу. Рідко хто розглядає варіант залишитись у Франківську на один чи декілька днів, щоб подивитись, чи є щось вартісне тут.

    У результаті люди не бачать нічого, окрім вокзалу, бо за декілька годин між поїздами особливо не подивишся місто, ще й з сумками не хочеться нікуди їхати. Тому зі спогадів про Франківськ здебільшого «Сита ложка» або «Чікен хат». Ще Привокзальний сквер і певні прошарки населення, які прямо там і живуть. Але без цього нікуди – вокзали і ті, хто там поселився, однакові в кожному місті.

    Транспортне сполучення

    Цей розділ – найпроблемніший у характеристиці туристичного Франківська. Залізницею сюди нормально можна доїхати хіба зі Львова, Чернівців або Києва. З рештою міст гірше – доводиться довго об’їжджати, оскільки короткого маршруту залізницею немає. Найгірша ситуація з Тернополем – відстань у 130 км поїзди долають у середньому за сім годин.

    Якщо ж ви надаєте перевагу автомобілю, то тут на вас теж чекають погані новини. За даними сайту Navizor.com, Івано-Франківська область входить в топ-3 за незадовільним станом доріг. Так, користувачі сайту оцінили стан 45% доріг як критичний.

    Для любителів екзотики по цих дорогах можна ще й проїхатись автобусом. Спогади на все життя у вигляді стійкого запаху в салоні та вічних підстрибувань на ямах забезпечені. Але це основний варіант пересування по області. І, до речі, будьте готові, що після 17:00 з умовної Городенки ви до Франківська не потрапите – наступний автобус о 5-ій ранку. Тому тут або автостоп, або нічліг, що те, що те – доволі сумнівні варіанти.

    Інфраструктура

    У Франківську багато церков, музеїв, є театри та філармонія. Здавалося б, будь-кому знайдеться місце до смаку. Але у кожному пункті є свої нюанси: релігійний туризм не надто розвинений в Україні, тому навіть наявність гарних церков не буде запорукою успіху.

    З музеями інша історія. Вони не пропонують певної інтерактивності, того, що привело б людей до них. Натомість маємо «руками не чіпати», «не кричати», «не дихати». Європейські музеї давно відійшли від такої форми експозицій і вражають своєю новизною. А Франківськ, і вся Україна, зрештою, уперто не хочуть змінюватись.

    Щодо театрів та філармонії не можна нічого сказати, бо у розпал туристичного сезону – літо – вони банально не працюють.

    Реклама

    Стометрівка, озеро, ратуша, парк Шевченка – основні точки, на яких теоретично можна було б наголошувати при заохоченні туристів. Натомість місцеві чиновники впевнені, що туристів має приваблювати хрест тверезості та фестивалі.

    Мало того, при виході з поїзда місцеві “ділки” не тільки швиденько роздають людям рекламки про поїздки в Яремче, на скелі Довбуша та Карпатський трамвайчик, але й пропонують власні транспортні послуги. Прямо тут, на пероні вокзалу. Мовляв, не встигли приїхати, швидше кудись їдьте – тут немає що робити. Треба розвивати саме місто, а не тільки область.

    Людина, яка живе в умовній Полтаві, скоріше поїде на відпустку до Львова, ніж до Франківська. Бо що там є? От у Львові зрозуміло: ратуша, площа Ринок, Личаківський цвинтар. Про Станиславів ніхто не чув. Більше того, якщо сказати людям стару назву Франківська, то ніхто і не зрозуміє, про що іде мова.

    Треба просувати місто на всеукраїнському рівні, говорити про нього, розказувати про його переваги. Людям ж байдуже куди їхати, аби гарно провести відпустку. То, можливо, пора рятувати той нещасний Львів від купи туристів? А то він, здається, скоро лусне.

    Заклади харчування

    Під кінець про приємне. У Франківську очі розбігаються від кількості закладів, куди кортить піти. Усюди дешево і дуже смачно. Якщо в столиці вечеря з вином на двох обійдеться приблизно в 700 грн., то у Франківську це буде 300. Непогано, правда? А тепер уявіть, що на додачу до таких цін вам зі щирою усмішкою приносять величезні порції і неймовірно смачну їжу. Це просто ідеально.

    Гастрономічний туризм – це те, чим повинен вабити Франківськ. І не просто вабити, а робити собі на цьому ім’я. І якщо туристичний розвиток міста піде у цьому напрямку, місто розквітне. Сюди приїжджатимуть не тільки гості з інших міст України, а й європейці. Їм доволі близько, і якщо у Франківську дешево, порівняно зі столицею, то уявіть собі, які копійки це для тих, хто звик послуговуватись євро.

    Тут хороший вибір італійської їжі, бо є конкуренція – заробітчани повертаються з Італії і відкривають все нові і нові заклади. Також є і незвичні для європейців кухні: мексиканська, індійська та усіма улюблена грузинська.

    У Франківську смачно. І на цьому треба якомога швидше вчитись розкручуватись. Бо поки у Львові відкривається чергова шоколадниця, бо решта постійно забиті людьми, тут пустують шикарні італійські ресторанчики.

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!