Іноді любов до гір починається зі зламаної ноги. Принаймні так було із Богданом Фаштригою. Цей 27-літній хлопець ніколи не загубиться в горах. І не тому, що виріс серед цих велетнів – у Яремче. А тому, що змалку обожнює гори, обійшов чи не кожен хребет українських Карпат.

Тепер Богдан водить у гори всіх охочих туристів і впевнено заявляє, що робить це добре, бо любить те, що робить. А ще яремчанець займається альпінізмом і вже побував у всіх гірських системах Європи.

«Почалося з того, що у восьмому класі я зламав ногу, – розповідає він. – Три місяці просидів у хаті. І тоді оцінив, наскільки важливо бути мобільним. Коли зняли гіпс, то реабілітацію вирішив робити в лісі серед гір – аби не кульгати в місті. Ногу розходив і відновив. Але потяг до лісу залишився, кожного разу мені було цікавіше піти все далі й далі».

Потім хлопцю було мало таких нетривалих дослідницьких прогулянок, він залишався в горах на кілька днів. Богдану пощастило мати однодумців, разом з якими він і досі насолоджується природою по всій Гуцульщині, навіть по румунській.

Також ще у підлітковому віці хлопець почав працювати екскурсоводом у Яремче. Дорослішаючи, вивчав усе більше нового, розвідував невідомі цікаві напрямки і вже незабаром проводив екскурсії по всій Яремчанщині. Десь у 18 років почав водити організовані групи на Говерлу. Так з’явилося багато охочих піти в похід на кілька днів – хлопець знаходив для них спорядження, закуповував їжу тощо. Робота за фахом (Богдан вчився на юриста) у кабінеті серед паперів була не до душі – хотілося простору і свободи.

Згодом почав співпрацювати з американською компанією, яка скеровувала туристичні групи на відпочинок у гори. З часом хлопець вирішив самостійно взятися за організацію таких турів. Тим паче до того горянин уже не раз якісно організовував подібні мандрівки для своїх друзів, звісно, задарма. А тоді подумав: якщо ця справа так добре вдається, то чому б не робити це для інших за винагороду?

Цьогоріч у лютому Богдан насолоджувався красою норвезьких гір, спускався на лижах із гори з видом на Атлантичний океан – каже, що ті неймовірні відчуття важко описати словами. А в жовтні хлопець повернувся із Балкан. Разом із друзями вигадали цікавий тижневий велосипедний тур через Хорватію, Чорногорію, Боснію та Сербію. Вийшло класно і недорого – біля 300 євро. Таким чином компанія розвідує тури, аби наступного разу їх продавати.

Найбільше Богданові до снаги мати справу з інтелігентними й освіченими людьми, які вміють отримувати задоволення від життя: «Мені імпонують люди, які в своєму житті дійшли до того рівня свідомості, коли ціллю не є заробити  на новіший айфон чи авто. Вони дивляться трохи ширше і далі, розуміючи, що в цій країні також житимуть і їхні діти, тому є сенс інвестувати енергію та фінанси в суспільно корисні проекти».

Для Богдана такою справою стане будівництво на Чорногорі гірського притулку – місця для туриста, де можна комфортно переночувати, замовити їжу або ж самому її приготувати, і все це за доступну ціну. Колись діяла ціла мережа таких притулків по всій Польщі. Загалом їх було 74, з них 47 розташовувалися в східних Карпатах – на території української частини Польщі. Однак жоден із тих притулків не пережив Другу світову війну, а радянський туризм не передбачав їх. Богдан багато поїздив по світу і переконався, що такі гірські притулки є всюди.

Каже, що роботу зі зведення гірських притулків треба починати негайно, бо після анексії Криму туризм у Карпатах просто вистрілив.

Наталя МОСТОВА