Днями

ЛЮК

Страшно побитий мужик 2 січня потрапляє в реанімацію. Через добу, прийшовши до тями, спершу починає сміятися (голосно). На питання, що з ним сталося, розповідає історію: 31 грудня, закінчуючи прибирання снігу з вулиць (він працював на снігоприбиральній машині) побачив відкритий люк. Подумав: “Люди будуть п’яні, хтось обов’язково впаде, або сам буду йти тут п’яний і впаду – треба люк закрити”. Під’їжджає до люка і ставить на нього ківш, після чого, гордий за себе, що зробив добру справу, йде додому. 2 січня, коли він повернувся на роботу і підняв ківш, то побачив двох слюсарів, які вилазять з люка…

Якось

ФІНАЛГОН

Є у мене друг Леонід. Прізвище, зі зрозумілих причин, не повідомляю… Років десь шість тому, взявши з собою сім’ї та гірські лижі, поїхали ми великою компанією на «Буковель» – покататися. Льоні продуло поперек, тому ввечері після катання і щедрих бенкетів попросив він дружину Ларису намазати йому спину фіналгоном (це така пекуча мазь, якщо хтось не знає) на сон грядущий. Вночі мазь свою справу зробила. Льоні полегшало. Вранці, збираючись на гору, попросив він дружину ще раз намазати йому спину – нехай і на горі його гріє… Вона маже, а Льоня примовляє: “Більше маж, більше, нехай прогріє, як слід!” Дружина й намазала щедро… Зібралися, взяли лижі і пішли на гору. Біля підніжжя підйомника перевзулися, причепили лижі і поїхали на вершину. А сонечко вже припікає. А поки йшли – спітніли. Дивлюся, совається щось Льоня. Не сидиться йому на “якорі”. Не доїхавши до верху метрів 20, він раптом з матом звалює з підйомника і… Збоку це виглядало так: по горі вздовж траси підйомника (хто був там, той уявляє), незважаючи на камені, горби і т.д., в низькій стійці безпосередньо вниз зі свистом летить Льоня. Обличчя його було мужнім і зосередженим. Стрілка спідометра явно перевалила за сотню… Здається, він навіть співав крізь зуби переможну пісню, нав’язуючи трасі свою залізну волю. ТАК там не катався НІХТО! Даю слово. Черга, що стояла біля підніжжя гори, із захватом спостерігала за молодим спортсменом, розуміючи, що їх рівень катання далекий від стилю майстра. Всю цю страшну гору Льоня пройшов одним махом, різко загальмував внизу, здійнявши вихор снігу, зняв окуляри і… ТАКОГО НЕ ЧЕКАВ НІХТО! Молодий швидкісник відстебнув лижі, розстебнув штани і плюхнувся голою дупою в сніг! На обличчі його проступило неземне блаженство… Черга біля підйомника мовчала… А річ була ось у чому. Фіналгон, як прописано, зігрів його поперек. Поперек спітнів. Піт, змішавшись з фіналгоном, потік вниз, акурат до заднього проходу… Льоня потім казав, що знає, як почуває себе кіт, якому намазали скіпідаром дупу.

І взагалі…

Одного разу в селі з’явився торговець і оголосив жителям, що він буде купувати у них мавп по 10 доларів. Сільські жителі, бачачи, як багато мавп у джунглях, закинули свої ділянки і почали ловити мавп. Торговець накупив тисячі мавп по 10 доларів, але кількість мавп почала зменшуватися, і ловити їх стало все важче. Тоді торговець збільшив нагороду за кожну впійману мавпу до 20 доларів. І люди знову кинулись ловити мавп. Незабаром продовольства в селі стало зовсім мало, і сільські жителі стали потихеньку повертатися на свої поля. Торговець підняв ціну за мавпу до 50 доларів. Однак йому необхідно було від’їхати в місто у своїх справах, і він залишив замість себе помічника. Помічник зібрав всіх жителів села і сказав їм: «Подивіться на всі ці клітки з тисячами мавп, які ви вже спіймали. Я готовий продати вам їх по 35 доларів, а коли повернеться торговець, ви продасте їх йому по 50 за штуку!» Жителі села подумали, порахували, потім зібрали всі свої заощадження, набрали боргів і скупили всіх мавп на 700 мільярдів доларів. Після цього вони ніколи вже не бачили торговця з помічником. Зате у них залишилися великі борги і абсолютно непотрібні їм мавпи. Це все, що вам треба знати про біткоіни.