З 1 січня українці повинні сортувати сміття. Принаймні так зобов’язує закон «Про відходи». Однак новий рік почався, але закон ніхто не поспішає виконувати. В Івано-Франківську лише розробляють проект рішення про сортування сміття. У свою чергу, перевізники заявляють, що не готові до такого, і анонсують зростання тарифів.

Декларативний пункт

Така правка до закону «Про відходи» була прийнята ще у 2012 році, однак чинності набула лише з 1 січня 2018-го. Згідно з нею, органам місцевого самоврядування заборонили захоронення неперероблених побутових відходів на полігонах. Міста і села повинні забезпечити сортування сміття за видами для переробки та утилізації. Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив Європейського Союзу,  які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів.

Оскільки з 1 вересня цього року асоціація Україна – ЄС запрацювала у повному обсязі, тож виявилося, що необхідно виконувати всі закони, які відповідають європейським нормам. Тобто тепер українці мають переналаштуватися на європейський лад — спробувати виконувати закони так, як це роблять мешканці Європи.

Так, згідно з документом, великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи у складі побутових мають збиратися окремо від інших видів. Штраф за порушення такої норми для населення становитиме від 340 до 1360 грн., для юридичних осіб – від 850 до 1700 грн. Закон також передбачає, що перевозити сміття мають у спеціально обладнаних автівках. Виконавця таких послуг визначатимуть місцеві органи на конкурсних засадах.

Однак після 1 січня в Івано-Франківську та області нічого не змінилось. Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак розповідає, що, порівняно з іншими країнами, Україна сильно відстає у сортуванні сміття від Європи. Втім, на його думку, не можна просто так взяти й одразу запровадити сортування. Це має бути поступовий і довготривалий процес.

«Я вважаю, що зараз в Україні ця норма не буде виконуватись взагалі ніякими містами або буде виконуватись частково. Насправді це дуже погано. Якщо з самого початку вже всі розуміють, що цей пункт виконати неможливо, значить він буде мертвим, – продовжує Смушак. – Ми не можемо сказати, що в місті взагалі не сортують відходи. У нас фірма «Віза-Вторма» збирає окремо пластик».

Головний комунальник міста наголошує, що має бути концепція розвитку, яка б визначала послідовні кроки в сортуванні сміття. Тому наразі ця норма в законі є декларативною та нічим не підкріпленою. Мовляв, для того, щоб отримати черговий кредит, Україна обіцяє Євросоюзу що завгодно, а потім вже думає, як це все виконувати.

Втім сортування сміття – це потрібна річ, яка зменшує навантаження на полігони, покращує екологічну ситуацію та дозволяє ще й заробити гроші. Приблизно 50% відходів можна використовувати повторно. Зокрема метал, пластик, скло тощо.

 

Різнокольорові контейнери

Зараз житлово-комунальний департамент готує проект рішення «Про впровадження системи сортування відходів у місті Івано-Франківську». У ньому чітко прописують механізм сортування відходів та відповідальність за порушення. За основу взяли польську концепцію, яку вважають передовою. Вже наступного тижня проект рішення мають оприлюднити, а після громадських обговорень винесуть на виконком приблизно через місяць.

Мешканцям запропонують сортувати відходи на п’ять фракцій, на майданчиках встановлять п’ять спеціальних різнокольорових контейнерів. Жовті контейнери будуть призначені для металу та пластику. Сюди можна буде викидати пластикові пляшки з-під різних напоїв, пластикові вироби, упакування, кришечки, пакети з-під молока та соку, упакування від засобів миття і чищення, поліетиленові пакети, алюмінієві банки з-під консервів, але вони мають бути порожніми. Не можна буде викидати в жовтий контейнер пластикові пляшки з-під небезпечних відходів. Зокрема, банки від лаків, фарб, автомобільних масел, а також сильно забруднені пляшки.

Синій контейнер буде призначений для паперових виробів. Сюди можна буде викидати упакування з паперу, картон, паперові торбинки тощо. Але не паперові рушники та гігієнічні серветки, паперові вироби, покриті лаком чи фольгою, картонне упакування з-під молока та соку, упаковки з-під будівельних матеріалів, шпалери, дитячі підгузки і забруднені паперові вироби.

Третій контейнер – зелений. Він призначений для скла і виробів з нього: банок з-під води, напоїв, парфумів тощо. Не можна буде кидати в нього вироби з порцеляни, кришталю, дзеркала, віконні шиби, монітори, телевізори, скляні тари від розчинників та масел, термометри, шприци.

Четвертий контейнер – червоний, він призначений для харчових та інших біологічних відходів: залишки їжі, лушпиння, скошена газонокосаркою трава, тирса, кора, листя. Втім, як каже Михайло Смушак, їх потрібно викидати у розумній кількості. Не можна викидати кістки тварин, каміння, плити ДСП, гілля дерев і кущів.

У сірому (п’ятому) контейнері будуть загальні відходи. Тобто все, що заборонено викидати у чотири попередніх контейнери, можна нести сюди. Окремо будуть збирати великогабаритні та ремонтні відходи, несправну побутову техніку, батарейки, лампи, ліки тощо. Для цього створять окремі пункти утилізації.

Така система сортування вже давно є у Європі. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал. Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів  та навіть імпортують їх з інших країн. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки і забезпечують їх електроенергією. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У цих європейських країнах полігони зі сміттям, як такі, взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи. Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію з переробкою сміття, як Швеція чи Німеччина. Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії.

 Стратегія на п’ять років

В Івано-Франківську є два перевізники сміття: ПрАТ «АТП-0928» та ДП «Автоколона 2222». Однак, за словами Смушака, у чинних договорах не вказано, що вони мають встановлювати контейнери для роздільного сортування сміття, тож змусити їх це робити буде проблематично.

Розпочати такі зміни планують з «Автоколони 2222». У неї в березні закінчується договір, і під час нового конкурсу департамент вже пропише у вимогах, що перевізник повинен обладнати майданчики контейнерами для роздільного збору сміття. Тож уже в липні-серпні це має запрацювати. В «АТП-0928» договір закінчується наступного року, і на новому конкурсі цю норму також пропишуть. Крім цього, забирати сміття з майданчиків має вже не одна машина, а п’ять різних. Наразі в департаменті ще працюють над  вимогами до контейнерів, їхньою формою, написами, малюнками тощо.

Також будуть видані інформаційні матеріали для мешканців з роз’ясненнями, як сортувати сміття, навіщо, яка відповідальність передбачена за порушення тощо. Крім того, планують хоча б на кожному окрузі поставити камери відеоспостереження. Мовляв, все місто буде складно охопити, а от встановити приблизно 40 камер цілком реально.

«Ми розуміємо, що за рік чи два люди не звикнуть до цього. Бо це означає, що в кожному домі має бути вже не одна корзина для сміття, а п’ять. Щоб запровадити таку систему в місті, треба мінімум п’ять років. Але все одно буде десь 15% мешканців, які не робитимуть цього. Сортування сміття – це стратегічна і відповідальна річ. Від того, як ми зараз запряжемо, залежить, як будемо їхати довший час», – пояснює Михайло Смушак.

Встановити контейнери для роздільного збору сміття планують ще в школах, лікарнях, державних установах тощо. По п’ять урн встановлять у центральній частині міста.

«Зараз також закуплена сортувальна лінія на полігон. Через 2-3 місяці вона запрацює. Не факт, що всі мешканці будуть сумлінно сортувати, тому сміття ще сортуватимуть там. Ми вже відсікли великогабаритні й ремонтні відходи, їх мешканці везуть на території перевізників. Якщо раніше майданчики були завалені ними на 90%, то нині на 30%. За цей рік точно буде сортувальна лінія, шредер для подрібнення відходів та «Автоколона 2222» поставить контейнери», – підкреслює головний комунальник.

Суперечлива ідея

Директор КП «Полігон» Юрій Мороз зазначає, що сортування має відбуватися не на полігоні, а на майданчиках. На полігон мали би привозити тільки органічні відходи, а пляшки, поліетилен, папір перевізники повинні вивозити в прийомні пункти чи до виробника. Однак на практиці все зовсім інакше. Тому до Дня міста запрацює сортувальна лінія, де сортуватимуть частину відходів.

«Я, згідно з законом, можу закрити полігон і брати тільки відсортоване сміття. Але якщо ми, не дай Бог, не приймемо несортоване сміття, то в місті станеться колапс. Поки що ми все приймаємо, а далі буде видно», – каже Мороз.

Втім перевізники не готові до роздільного збору сміття та наразі ставляться до цього з пересторогою. Керівник «Автоколони 2222» Микола Циганюк про такий задум міської влади вперше чує. Від цієї ідеї він не у захваті, адже її реалізація призведе до серйозних витрат.

«Ми маємо купити на кожен майданчик по п’ять контейнерів. А куди подіти ті чорні, що там стоять? Зараз їде одна машина забирати сміття, а має їхати п’ять. Ви собі уявляєте? Тоді куб сміття буде коштувати не 16 грн., а набагато більше. Якщо збирати то сміття, то куди його везти? На полігон?» – обурюється перевізник.

Він пропонує альтернативне рішення: повертати мешканцям якусь частину коштів за упаковки та пляшки. Мовляв, така система є у Німеччині і була в Радянському Союзі. Тоді у місті не буде ніде валятись жодної пляшки, адже всі будуть зацікавлені у тому, щоб здавати їх.

«Якщо вони будуть мати ціну, то всі будуть їх здавати. Якщо горілка коштує 100 грн., то пляшка має коштувати – 20 грн., а якщо водичка коштує 15 грн., то пляшка – 3 грн. Так само папір і клейонка. Треба, щоб Кабінет Міністрів прийняв таке рішення. Або ж влада на місцях може запровадити такий експеримент. Наприклад, хто продає, випускає товар, той і приймає тару», – пояснює Циганюк.

Заступник директора «АТП-0928» Ірина Ружицька стверджує, що ні один перевізник сміття в Україні не готовий застосувати на один майданчик п’ять одиниць різної техніки і сортувати відходи. До того ж, при зборі і сортуванні сміття підприємства працюють у збиток.

«Купівля нових контейнерів і техніки – це великі витрати. Вважаю, що зараз сортувати на тверді і сухі побутові відходи безпосередньо в місці збору більш логічно. Можна на три фракції сортувати, але не на п’ять зразу. Цей процес має бути поступовий. Це не робиться за один день. Зараз у нас приблизно на 80 майданчиках є контейнери для сухих відходів: паперу, пляшок, скла тощо», – каже Ружицька.

На її думку, спершу повинна бути інформаційна кампанія для людей. А перевізник має знати, куди він везе це сміття, які кошти витрачає і чи вигідно йому це.

 

Наталя ДЕРКЕВИЧ