Суддя господарського суду Юрій Грица ще сім років тому, будучи п’яним за кермом, збив двох ремонтників «Водоекотехпрому», один з яких загинув, а інший став інвалідом. Весь цей час суддя всіляко затягує розгляд своєї справи та продовжує судити інших людей.

Наїзд п’яного судді

Того серпневого дня 2011 року ніщо не віщувало біди. Працівники КП «Водоекотехпром» проводили профілактичні роботи по цілому місту і надвечір приїхали на вулицю Чорновола. Коли роботи були вже майже завершені, у них врізалася «Волга». Машина збила огородження, наїхала на людей, розгребла купу гравію і зупинилася аж через 20 метрів.

Внаслідок ДТП загинув 60-річний Євген Черепаха, а 41-річний Степан Щур з тяжкими травмами три з половиною місяці не вставав з ліжка й отримав інвалідність. У нього були переломи кісток таза, ребер, кісток обличчя, кульшових суглобів, відкрита черепно-мозкова травма, забій печінки, правої легені та головного мозку. Також йому видалили селезінку, що розірвалася при ударі. А от травми, які отримав Євген Черепаха, виявилися несумісними з життям. Він помер через годину після аварії. За іронією долі, чоловікові залишалися лічені дні до пенсії, а в той день він взагалі не мав виходити на роботу, але підмінив колегу.

Невдовзі після ДТП стало відомо, що за кермом «Волги» був суддя Господарського суду Івано-Франківської області Юрій Грица. До того ж, нетверезий. Згодом експертиза встановить, що в його крові було 2,54 проміле алкоголю. За фактом ДТП прокуратура порушила кримінальну справу за ч.2 ст.286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження). Санкція статті передбачає від трьох до восьми років ув’язнення.

Та вже на наступний день після аварії Юрій Грица вийшов на роботу і по сьогодні вершить судочинство. Тодішній керівник апарату господарського суду області Назар Кучер пояснював, що суддя може бути затриманий або ж можна обрати до нього запобіжний захід тільки з дозволу Верховної Ради. Тому керівництво суду не може вчинити жодних дій, щоб суддя не працював. «Є і моральний аспект. Ну, але це вже залежить від самої людини», – зазначав Кучер. Якраз на моральний аспект судді, схоже, наплювати.

 

Гальмо експертизи

Верховний Суд передав справу Юрія Грици на розгляд до Бучацького райсуду Тернопільської області. Вже з початку слухань судові засідання нагадували фарс. Виявилося, що судити суддю в наших реаліях зовсім нелегко. Засідання часто переносились, перерва в них могла тривати і понад півроку. Справу вже слухали декілька суддів і навіть повертали її на дорозслідування. Суддя у Бучачі перед стадією судових дебатів подав у відставку, після чого справу передали до Чортківського райсуду.

Відповідно, вже декілька разів проводили експертизу стану доріг і дорожніх умов, а також відтворення подій. Однак кожного разу Гриці щось не подобалось, і через деякий час він знову клопотав про експертизу. Так, підсудний зі своїм адвокатом стверджували, що перше відтворення аварії у 2011 р. робилося не в повному обсязі, тому й результати автотехнічної експертизи неточні. Тож 6 листопада 2013 р. в Івано-Франківську проводили повторне відтворення ДТП за участю Грици. На місце аварії з’їхалася техніка «Водоекотехпрому», яка працювала в той вечір, насипали купу піщано-гравійної суміші і розставили знаки та фішки. Все, як було в матеріалах справи. Відтворення зайняло близько чотирьох годин, але зрештою Грица заявив, що у серпні 2011 р. на деревах було листя, а нині немає. До того ж, концентрація повітря не відповідає тому, яке було на момент ДТП. Через це відтворити ті трагічні події він відмовився.

9 жовтня 2015 р. на вул. Чорновола знову зібралися комунальники, слідчі та експерт, щоб відтворити обставини аварії. Прийшовши із запізненням, суддя Грица вкотре відмовився від цього. Мовляв, він хоче, щоб був присутній експерт зі Львова, а не з Івано-Франківська. Як не дивно, такі відмовки підозрюваного та явне затягування справи завжди діяли на суд.

5 вересня минулого року адвокат Юрія Грици подав клопотання про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи, експертизи дороги та дорожніх умов і судової автотехнічної експертизи. До того ж, він наполягав, щоб її проводили представники Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (НДІСЕ). Раніше її декілька разів проводили у Харкові.

6 лютого цього року на засіданні суду озвучили результати експертизи. Як розповідає прес-секретар КП «Водоекотехпром» Володимир Шпег, адвокат обвинуваченого – зі Львова, тому було припущення про його можливий вплив на експертизу, і воно підтвердилося. Проведене дослідження встановило, що Грица не мав права керувати автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Втім, підсудний стверджує, що він рухався зі швидкістю не більше 55 км/год, але місце проведення розкопок не було належним чином позначене. Дорожніх знаків про те, що ведуться ремонтні роботи, не було, і їх працівники «Водоекотехпрому» поставили вже після ДТП.

За словами Шпега, висновки львівської експертизи значно відрізняються від висновків харківських експертів. Останні довели вину підсудного і, зокрема, те, що в такому стані алкогольного сп’яніння (2,54 проміле) огорожі чи попереджувального знака він міг не побачити. «Після цієї експертизи Львівського НДІСЕ винуватець трагедії стає не винуватцем, а ще й потерпілим. За його словами і висновками експертизи, винні в усьому працівники комунального господарства. А те, що було стільки свідків трагедії, львівські експерти навіть не брали до уваги. Обвинувачуваний Грица на момент ДТП, коли відкрились двері, вивалювався з салону автомобіля», – обурюється Шпег.

5 березня має відбутися наступне засідання суду, на якому заслухають експертів Львівського НДІСЕ. Після цього суд має або направити справу на досудове розслідування, або прийняти рішення згідно з висновками трьох харківських експертиз, що довели вину Грици. Як зазначає Володимир Шпег, зараз усю вину хочуть перекласти на працівників підприємства і робочих, які були на місці аварії. Тобто результати львівської експертизи поставили під сумніви всі попередні, а також роботу поліції. В такому випадку максимум, що загрожує судді Гриці – адміністративна відповідальність за водіння у нетверезому стані, адже він визнає, що керував «під градусом». Однак терміни давності вже минули, тож його можуть просто визнати винним, але не покарати.

 

Від роботи до лікарні

Потерпілий в аварії слюсар Степан Щур не любить згадувати ті трагічні події. Каже, що раніше суддя з ним навіть не вітався та не намагався вибачитись. Однак десь рік-два тому Юрій Грица нарешті сам зателефонував до нього та запропонував зустрітися. З того часу він допомагає Щуру грішми на лікування. «Я йому розповів, що в мене погано зі здоров’ям. Скоро суглоб треба буде міняти. Я ще трохи тягну, ходжу, але рано чи пізно доведеться це зробити», – додає чоловік.

Через аварію Степан Щур змушений щонайменше двічі на рік лягати в лікарню підліковуватися. Інакше все страшенно болить. А так підлікується і далі працює, хоча важку роботу вже не може виконувати. Зараз він якраз у лікарні. «Тепер така погода, що йде загострення. У мене ще легеня пробита, то мушу її лікувати для профілактики. Якщо цього не зробити, то потім буде важче відновити здоров’я на той рівень, на якому зараз воно є. Тому не можна запускати. Мушу лягати в лікарню, щоб міг ходити і легше дихати», – продовжує чоловік.

Він каже, що вже не добивається покарання для Грици. Добре і те, що він нарешті почав відшкодовувати кошти на лікування, бо їх треба багато. Хоча здоров’я, як би там не було, вже не повернеш. «Може, так мало статися…», – міркує потерпілий. «Але найбільше мене непокоїть, що зараз всю вину хочуть перекинути на «Водоекотехпром». Було ж огородження належне, але він його зніс, перелетів і аж потім спинився», – наголошує Степан Щур.

Тож чи покарають суддю Юрія Грицу за смерть однієї людини та інвалідність іншої, можна лише здогадуватися. Але чи так само діяв би суд, якби на місці служителя Феміди була проста людина? І чи легко судді судити інших, не відповівши за свій злочин?

Наталя ДЕРКЕВИЧ