«Народний депутат України і колишній міський голова Калуша Ігор Насалик заявив, що не проти позмагатися за крісло мера обласного центру на місцевих виборах восени.

“… Я не відкидаю можливість балотування на міського голову обласного центру”, – зазначив Насалик.  “Якби так сталося, що я став міським головою Івано-Франківська в 2015 році, то вже в 2017-му ніхто б більше не балотувався”, – самовпевнено заявив нардеп.

Він також розповів, що з чинним міським головою Франківська Віктором Анушкевичусом обговорює перспективи співпраці Української партії (Насалик – голова) і Української народної партії на виборах до обласної ради».

(http://kurs.if.ua, 13 серпня 2015 року)

У рік 7 523 [2015]. Не відкинув [знову] того року можливість балотування свого воєвода рогатинсько-калуський Ігорко Степанкович на прозвисько Лихо Екологічне та надумав на город галицький походом виборчим [по-великому] сходити, а при нагоді адміністративно- реформовій хоч якийсь уділ під князівство [собі] прихопити. Відколи прикинув він ще надцять років тому, яка користь [для бізнесу власного] буває від престолів самоврядних, посад недоторканих та відкатів корупційних, то не відкидав більше ніколи [можливості такої] та балотувався, куди тільки бачив.

Відтак понесло його, аки Остапа голодного [до влади], різними партіями, фракціями та іншими манівцями політичними в штиблетах [хамелеонових] на босу ногу. Був же сей муж  то зеленим, то помаранчевим, то регіональним, то червоносердечним і навіть [еко-двадцятип’ятипроцентним] прикидався, а ще шанував вельми кодекс кримінальний, а от [податковий] –  трохи менше, бо полюбляв він і педеве енергетично відшкодоване, і кошти у [дністрі] банківському екологічно відмиті.

Без напрягу здобувши бахілами та підручниками [безкоштовними] город калуський, бо тільки [дев’ять відсотків] там не хворіли, не мали отроків шкільного віку та не працювали в медичній і освітній системі, на город стольний Ігорко Степанкович [радикально] вирушив, щоб далеко на роботу з Хрещатика не ходити та коня свого бентльового далеко не ганяти, але послали його кияни [на фітнес], бо не перевершив він ні силою, ні красою, ні розумом, ні навіть нокаутом [технічним] чемпіона їхнього Вітальку.

Почув тоді воєвода Ігорко, що у городі галицькому трясеться, аки [діджей] на дискотеці, над престолом своїм ще один однопартієць його колишній, [благо] чинний вже два терміни князь Ануш, бо зазіхав на нього з кожного біг-борда уличного перспективний лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Ремонтун доріг, а з гір коломойсько-буковельських спустився Александер Великий Яш на прозвисько Будун доріг. А всіх же кандидатів різних зібралося, аки партизанів із пісні [гадюкінської], цванціг, і побачив Ігорко, що буде йому тут роботи на цілих два роки, і наїхав на них вельми [борзо], бо був навчений потом, кров’ю, кубком із бодібілдингу та досвідом великим балотувальним, що головне не перемога на виборах, а участь в них добре [проплачена].

НОРВАКС