Якось

МЕТЕЛИК

Знайомий розповів.

– Літо. Дружина з донькою на дачі, я за службовим обов’язком у Києві. Перша година ночі. Дзвінок. Стурбований голос дружини: «Василю, що робити? Таньці (це її подруга) у вухо залетів величезний метелик і не вилазить!» Даю пораду знайти в косметичці пінцет і спробувати витягти ним. Через хвилину отримую SMS з вдячністю. Це передісторія. Зі свідчень очевидців вдалося скласти таку картину. За північ, уклавши дітей, дві подружки сідають на ґанок випити шампана та потеревенити про те, про се. В цей час на бриючому польоті у вухо однієї врізається здоровенний нічний метелик і заповзає всередину, після чого починає марні спроби вибратися. Намагаючись звільнитися, метелик відчайдушно шкребе лапками об барабанну перетинку. З’ясовується, що це дуже боляче. Так само стає очевидним факт, що жіноче вухо досить глибоке, щоб вмістити достатньо велику комаху, і витягти її пальцями не виглядає можливим. На надзвичайній раді приймається рішення МНС наразі не викликати, а обійтися підручними засобами. Наприклад, зубочисткою. Після декількох чутливих уколів у зад тварюка вирішує втекти від садистів через мозок, але жіноча барабанна перетинка виявляється досить міцною, і спроба втечі провалюється. Далі рада вирішує комаху втопити, а від тіла позбутися за допомогою сильного струменя води. Потерпіла йде в душ. Промивання приносить деякі результати – шкрябання припинилося, що дозволяє експертам зробити висновок про смерть комахи внаслідок утоплення. Однак витягти труп напором води не вдається. Наступна спроба – замінити воду повітрям. У дію вступає потужний пилосос Dеlonghi з контейнером для збору пилу. Візуальний огляд контейнера показує, що метелика там немає, візуальний огляд вуха підтверджує невтішні висновки експертів – утоплення призвело до роздування тіла, і це завадило висмоктуванню. Висока рада приймає геніальне рішення. Оскільки при зльоті літака закладання вух можна ліквідувати ковтанням, експерти приходять до висновку про зв’язок вух із носоглоткою, а отже, і між собою. На світ Божий витягується насос для надування повітряних кульок. Увага! Під барабанний дріб насос, природно, вставляється у вухо, протилежне ураженому. Однак провал експерименту доводить помилковість теоретичних розрахунків. Нарешті рада постановляє – відмовитися від марної боротьби, від допомоги залу і від 50/50. Обрано дзвінок другу. Далі ви знаєте. P.S. Витягнена комаха миттєво злетіла в повітря і, тихо матюкаючись, полетіла до найближчого ліхтаря скаржитися.

Колись

ДЗВІНОК

Було це приблизно в 1997 році. Стояв у мене теж АОН, і тут принагідно придбав 386 комп б/у, ну, і з одним приятелем сидимо, колупаємося в ньому, нікого не чіпаємо, аж чуємо дзвінок. П’яний чоловічий голос вимагає терміново якогось Сашу. Ну, ми як люди зайняті важливою справою, культурно сказали, що він помилився номером. Все б нічого, але він почав надзвонювати регулярно кожних дві хвилини, і, судячи з п’яного ржачу в трубці, компанії з того боку це подобалося все більше і більше. На наше щастя, в купленому комп’ютері виявилася повна телефонна база міста (на той час у нас це була велика рідкість), пробиваємо номер – прізвище Пупкін Г. І. Ініціали наводили на думку, що це Геннадій Іванович. Сидимо, чекаємо. Дзвінок. Беремо трубку і з усією серйозністю (наскільки це у нас виходило) говоримо: «Геннадію Івановичу, ви знову помилилися номером, набирайте акуратніше». З того боку десь хвилинне гробове мовчання, потім короткі гудки, і більше нас ніхто не турбував.