В Івано-Франківську тривають суперечки щодо нового моста через Бистрицю Солотвинську. Попри те, що документація вже затверджена і міст активно будується, активісти кажуть: двох смуг, передбачених у проекті, буде недостатньо.

«Будуйте таке в райцентрах»

Будівництво другого моста на Пасічну стало однією з найбільш обговорюваних в Івано-Франківську тем минулого року. Самі роботи розпочалися 18 листопада 2017 року, і станом на травень 2018-го працівники ТОВ «Мостобудівельний загін №112» вже викопали котловани, встановили декілька опор на лівому березі та забили палі. Зараз бригада цієї фірми, яку пов’язують із екс-регіоналом Володимиром Продивусом, працює над влаштуванням залізобетонних ростверків опор.

Конструкцію моста міський голова Руслан Марцінків назвав унікальною – навіть для фірми, яка займається мостобудуванням вже кілька десятків років. Особливість у тому, що міст буде суцільною нерозрізною конструкцією довжиною 320 метрів. Її будівничі будуть влаштовувати методом насування, починаючи від першої опори зі сторони вул. Хіміків.

Втім, в активістів з Громадської ради по контролю за використанням коштів на експлуатацію, капітальний і поточний ремонт доріг знайшлись зауваження до проекту моста. За їх словами, до конструкції жодних питань немає, але дивує ширина проїжджої частини – сім метрів, тобто дві смуги.

«Ми так і не зустрілися з проектантом – управлінням капітального будівництва, хоча керівник УКБ Роман Галіпчак нам це обіцяв, – розповідає Михайло Панчишин, голова громадської ради. – Будується міст всього лише на дві смуги, що нас не задовольняє, як і всіх франківців. Більше півстоліття минуло з того часу, як відкрили старий міст – інтенсивність руху з того часу зросла в десятки разів. І він має по дві смуги в кожну сторону, а в 2018 році нам пропонують лише по одній».

Крім того, наявний міст невдовзі слід буде перекривати для капітального ремонту, бо нещодавно проведений поточний ремонт не вирішив проблеми об’єкта 50-річної давності. Що в такому разі будуть робити з потоками транспорту, члени громадської ради не розуміють. За словами Панчишина, на новому мості для автомобілів слід було передбачити більше місця, а для велосипедистів – менше.

«З нашими пропозиціями погодився голова ОДА Олег Гончарук та дав завдання проаналізувати всі цифри. Такий міст ви будуйте для районного центру, наприклад, для Рожнятова. Але ж не для Івано-Франківська, де машин – тисячі», – додає Михайло Панчишин.

«Міст розвантажить лише Івано-Франківськ від легкових автомобілів. Громадська рада каже правильно: слід було робити чотири смуги. Втім, я не бачу тут великої проблеми – у перспективі можна буде доробити ще дві смуги, адже технологія це дозволяє. Але у проектуванні моста ми участі не брали, бо комунальними дорогами не займаємось», – зазначає Любомир Семанів, перший заступник начальника Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області.

Він також сказав, що розв’язки станом на сьогодні ще не погоджені, і у цій сфері дійсно є проблема.

 

2+2=4?

Михайло Панчишин наголосив, що розв’язка на вул. Надрічній, яка була запропонована у першому проекті, є неможливою. Заступник міського голови Івано-Франківська Микола Вітенко, втім, відповів, що проект розв’язки ще близько півроку перебуватиме в розробці, тож про неї зарано говорити. Він також пояснив, чому на мості буде саме дві смуги, а не чотири.

«Не секрет, що дороги в місті ще у 2010 році були в критичному стані. А ті, які були зроблені протягом останніх п’яти років, збереглися в загальному добре – недоліки є лише на Галицькій та на наявному мості через Бистрицю Солотвинську. Новий же міст буде сучасним, технологічним і побудованим згідно з всіма вимогами. Наразі він будується виключно за бюджетні кошти Івано-Франківська, хоча ми звертались і до області, і до Києва. Щодо його ширини. Міст на чотири смуги був би майже удвічі дорожчим, і бюджет не потягнув би таку суму. Крім того, є важливий момент: вулиця Хіміків має дві смуги, тож будувати міст на чотири смуги немає жодного сенсу. І розширити її не можна», – каже Вітенко.

При проектуванні моста, за словами заступника мера, враховувалася «специфіка розвитку Пасічної». А Івано-Франківськ неодноразово звертався за допомогою в будівництві моста до області та Києва. Втім, наразі об’єкт будується виключно за кошти міського бюджету.

«На тендері вдалося суттєво зекономити кошти, але ж потрібно ще побудувати розв’язку на Надрічній та на Хіміків, – додає Вітенко. – Бюджет міста, м’яко кажучи, не безмежний. Будівництво моста разом із розв’язкою вартуватиме близько 200 млн. гривень – це немалі гроші. Ми говорили і з народними депутатами, і з облдержадміністрацією – підтримки не було. Після будівництва нового моста ми, звичайно, перейдемо до капітального ремонту наявного. Це буде заміна основи, укріплення, дренаж – величезна робота… Почекаємо ще два роки, добудуємо новий міст, відремонтуємо старий».

 

Політичний аспект

Не секрет, що «другий міст» став одним із ключових проектів Руслана Марцінківа. Саме він вперше заговорив про це ще у 2016 році. Вже півроку партія «Свобода» веде політичну агітацію, спираючись на це будівництво. Своє ставлення до цієї ситуації емоційно описав Андріан Волгін, депутат Івано-Франківської міськради.

«Ви тут кажете, що міст будується завдяки Марцінківу, а я вам кажу, що не треба нікого возвеличувати, – говорить Волгін. – Внаслідок децентралізації в бюджеті тепер є значно більше коштів, і це дозволяє нам побудувати міст. Через оце ваше «завдяки» тепер намети від «Свободи» по всьому місту стоять. Коли громаді безкоштовно віддають Палац Потоцьких, мерія каже: ми провернули. Вашу громадську раду ніхто слухати не буде, бо для них головне – рейтинги. Виходьте на вулиці, доносьте інформацію до людей біля церков, розвінчуйте міфи про «ми зробили», робіть щось!»

За словами депутата, без піару і бізнес-інтересів депутатів у місті не робиться жодного серйозного кроку. «Я вже два роки добиваюсь, щоб депутати міської ради на сесії встали і вийшли з залу, залишивши лише 14 депутатів «Свободи» – і хай роблять! Вони нічого не зроблять. Але у наших обранців жилка затонка для такого кроку. Крім того, всюди є політика і бізнес-інтереси цих депутатів. Головне для цих людей – дорватись до «кормушки», – додає Андріан Волгін.

Втім, Михайло Панчишин каже, що не вихваляє міського голову, а серед членів громадської ради немає жодного члена якоїсь політичної партії, проте зізнається, що був у штабі Марцінківа під час виборів.

Тарас ВОЛОШИН