Днями

МАРШРУТКА

У маршрутці на кабіні водія табличка: “АНЕКДОТИ РОЗПОВІДАТИ ГОЛОСНО І ЧІТКО, ЩОБ ВОДІЙ НЕ ПРИСЛУХАВСЯ І НЕ ВІДВОЛІКАВСЯ”.

Якось

ПРОФЕСОР

Розповіли в Лісотехнічній академії. Не знаю, чи то байка, чи правда. У них в академії є один старенький професор, відомий своєю винятковою занудністю. Приймає він залік у чергової студентки з профільної дисципліни, щось там про лісозаготівлю чи лісокористування. Ганяє її вже добрих півгодини, та вже світа божого не бачить.

А професор незадоволено скрипить:

– Щось Ви дуже поволі реагуєте на елементарні питання. Доведеться поставити вам ще одне, додаткове.

У втомленої дівчини, яка навіть не дослухала питання, мимоволі виривається:

– Старий пень!

– Ось тепер швидко і точно, – задоволено киває професор і ставить “зарах”.

Колись

ІСПИТ

Було у нас на військовій кафедрі. Студент складає іспит, бере два білети і розуміє, що нічого не знає з цих тем. Підходить час, майор його викликає і просить відповідати. Студент каже, що не знає теми. Тоді майор пропонує тягнути ще один білет і відповідати за ним. Студент тягне ще один білет і знову нічого не знає з нього. Тоді він на чистому листку малює пляшку і простягає цей листок майорові. Реакція майора після 30-секундного вивчення малюнка: “Виконуйте”.

І взагалі…

Священик постійно чув скарги однієї жінки на свого чоловіка. Якось він відповів їй:

– Твій шлюб був би набагато щасливішим, якби ти була кращою дружиною.

– Що ж я повинна робити? – запитала жінка.

– Облишити свої зусилля зробити його кращим чоловіком.