Літопис Галицький

«Міський голова Руслан Марцінків отримав відзнаку за співпрацю з поліцією Івано-Франківської області.

Про це він повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук.

“Приємно не лише вручати подяки, а й отримувати їх. Отримав нагрудну відзнаку “За плідну співпрацю” від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області”, – йдеться в повідомленні».

(http://frankivchany.if.ua, 3 липня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Прийняв того року [на груди] відзнаку поліцейську лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько Шерлок Холмський за [службу] свою небезпечну, важку і, на перший погляд, непомітну, і приємно йому було. Був же сей муж сильний [умом], аки нишпорка пінкертонська, красний з лиця, аки агент [нуль-нуль-сьомий], обережний, аки доктор Ватсон, та бистрий, аки хорт [лягавий].

На схемах всіляких злодійських вельми знався лицар [свободний] Руслан-Марципан, бо з перших уст знав секрет їх таємний і мислити умів, аки [мафіозі] хитрий, що від адмінпротоколу антикорупційного відмазується, у бою незримім ребуси [кримінальні] на раз-два рішав, аки діла бізнесу [чебуречного], кувалдою вірною наміри злочинні руйнував, аки пам’ятки архітектурні, а ще п’яниць безпробудних водив хреста [тверезості] цілувати та дебоширів сімейних цінностями традиційними [патріотично] вгамовував.

Щоб упіймати [зловмисників усіляких], що ночами рискають, аки леви голодні в пустелі, наказав Руслан-Марципан на прозвисько Мисливець на Слонопотама [Моріартійовича] перекопати усе середмістя у городі галицькому, щоб не пройти було й не проїхати [втікачам] з місця злочину і на операціях [перехват] вельми зекономити. Хулігани, батярі та інші опришки боялися його вельми і [старалися] не ходити улицями города галицького, коли з хоромів білих вертається він у покої свої чи коли на роботу ровером квапиться, аж [піар] іде, тому наставити він вирішив [годинників] довкола, щоб пильнували збуї городські за часом його робочим.

А відколи [окропив] Руслан-Марципан вельми щедро, живота свого не шкодуючи, всі ліфти у городі галицькому, то крадіжки й пожежі там ураз [припинилися], а тільки вознесіння духом, зачаття непорочні та інші чуда великі [ставалися].

Коли ж злочин особливо страшний у городі галицькому стався і пропала шкарпетка [до пари] після прання у машинці, то пішли до нього дружинники [поліцейські] та поради мудрої питали, бо знали, що лицар свободний Руслан-Марципан завжди [знайде], аки голку в сіні після того, коли траву на газонах нарешті покосять, що їм [сказати], та, аки прозорливець та авгур, скалку в чужому оці уздрить в [чорну] п’ятницю комунальну. І послав їх тоді лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько [На Три Букви], і пішли смерди поліцейські та знайшли [там, де й було сказано] шкарпетку втрачену, у скоморохів київських, ченців-хамерманів.

І почувся їм голос [згори]: «Се мер мій улюблений, його слухайтеся».

НОРВАКС