Преосвященний Севастіан (у миру Возняк Михайло Ярославович) здійснив напад на Філарета у його резиденції.

25 травня 2018 р. заштатний єпископ Севастіан (Возняк) разом зі своїм сином ввечері у не прийомний час в світському одязі увійшов до резиденції Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та мав намір потрапити до особистих покоїв Предстоятеля, який у цей момент вечеряв у трапезній. Почувши, що хтось пройшов коридором, з дверей кухні вийшла економ Патріархії монахиня Варвара, на яку вказаний єпископ Севастіан (Возняк) відразу напав, спрямувавши їй в обличчя сльозогінний газ із заздалегідь приготовленого балончика. Після цього батько і син втекли з місця злочину, повідомляють на офіційному сайті церкви.

Слідством, проведеним правоохоронними органами, встановлено обставини, які дають підставу стверджувати обдуманість вказаних злочинних дій та завчасне приготування до них.

При затриманні правоохоронними органами заштатний єпископ Севастіан (Возняк) визнав свою участь у вказаних подіях, пояснивши свій вчинок намаганням потрапити до Патріарха на прийом, хоча він, як довголітній клірик Київської єпархії, а згодом єпископ Чернігівський і Ніжинський, добре знайомий з розпорядком прийому і знав про те, що у вечірній час без попередньої домовленості він не здійснюється.

Також у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 р. щодо обрання запобіжного заходу Возняку М. Я. зазначено, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі.

Враховуючи обставини вчинку заштатного єпископа Севастіана (у миру Возняка Михайла Ярославовича), колишнього Чернігівського і Ніжинського, зокрема – зумисне завчасне приготування ним до розпилення сльозогінного газу в резиденції Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і напад на монахиню Варвару, намагання вказаного заштатного єпископа з таким наміром потрапити в особисті покої Предстоятеля у неприйомний час, можливі важкі наслідки (аж до спричинення смерті), які з причини віку могли настати внаслідок використання сльозогінного газу безпосередньо проти особи Патріарха – вважати такі дії замахом на Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Констатувати, що попри добровільне принесення перед Богом і Церквою чернечих обітниць, заштатний єпископ Севастіан (Возняк) протягом багатьох років цинічно порушує їх, живучи фактично як світська особа, в зареєстрованому за державним законодавством шлюбі, має дітей. Протягом десяти років, які минули від часу звільнення за штат, жодних ознак покаяння та бажання виправлення не виявив, закоснівши у гріху та втративши зв’язок з Українською Православною Церквою Київського Патріархату.

За свідоме багатолітнє порушення чернечих обітниць, священичої та архієрейської присяги, напад на монахиню Варвару, намір вчинити напад на Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату, який не був довершений лише в силу незалежних від нападника обставин і міг спричинити важкі наслідки аж до смерті – на підставі 6 Апостольського правила і 3 правила IV Вселенського собору, якими забороняється єпископам і клірикам займатися діяльністю, не сумісною з їхнім саном, 7 правила IV Вселенського собору, яким встановлено: «Поставленим одного разу до кліру та ченцям, визначили ми, не вступати ні на військову службу, ні в мирський чин. Інакше тих, що насміляться на подібне і не повернуться із каяттям до того, що раніше обрали для Бога, піддавати анафемі», 18 правила IV Вселенського собору, яким встановлено: «Змови, або організацію збіговиськ, як злочин, повністю заборонено і зовнішніми законами; тим більше необхідно забороняти у Церкві Божій, аби цього не було. Якщо ж дехто із кліру, або ченці, що виявляться пов’язаними клятвою один з одним, або чинитимуть підступи проти єпископів, чи своїх співпричетників, нехай повністю будуть позбавлені свого  ступеня», інших правил вказаного змісту – заштатного єпископа Севастіана (в миру Возняка Михайла Ярославовича) позбавити священного сану.

На підставі 16 правила IV Вселенського собору, в якому вказано: «Ченцям, не дозволяється вступати у шлюб. Якщо ж виявляться ті, що чинять це, нехай будуть позбавлені спілкування церковного» – позбавити зазначену вище особу спілкування церковного і всіх прав, пов’язаних із чернецтвом, застерігши, що у разі подальшого закосніння у гріху його очікує вічне осудження разом з дияволом і його слугами та закликавши його до повного і правдивого покаяння.