Якось

АУДИТ

Знайомий розповів. Далі з його слів.

– Працюю аудитором, професія, не можна сказати, що дуже весела. Але свої байки про деякі випадки є і у нас. І ось одна з них. Перед перевіркою складського комплексу старий аудитор довго повчав молодого: «Щоб знайти, як вони крадуть, потрібен досвід! Професійне чуття і багато досвіду! Завтра ти отримаєш перший… Постарайся підійти до справи відповідально!» Молодий слухав старшого колегу дуже уважно, оскільки перша освіта у нього було технічна, а фінансова – заочна. Наступного дня вони вийшли на перевірку складського комплексу. Крім традиційного бухгалтерського балансу, мала відбутися велика інвентаризація, і аудитори розбіглися по базі, як мурахи. Старі аудитори пішли на нафтобази, склади кольорових металів, пиломатеріалів. А молодого відправили на склад сипучих матеріалів. З рулеткою. Як порахувати, скільки щебінки у відвалі? А скільки цементу в барабані, який герметично запаяний і знизу, і зверху? Хлопчина засумував… Але потім погляд молодого співробітника впав на місце зберігання, де можна було здійснити якісь вимірювання – це була гора керамзиту. Працівники бази з цікавістю спостерігали, як хлопець вимірює діаметр основи, як змінює довжину якоїсь палиці, а потім встромляє її в землю і після цього вимірює тінь від палиці і від гори… А наступного дня почалося шоу. Навколо гори керамзиту щільним кільцем зібралося начальство, свита начальства і просто цікаві. Аудитори всією групою стояли осторонь і чекали розправи – пацан примудрився, нікому нічого не сказавши, записати у звіті: “За даними обліку – 600 кубометрів, за даними перевірки – 1500 кубометрів”… А старші не помітили і віддали клієнтові. Такого надлишку бути просто не могло, і для того, щоб опустити аудиторів, начальство розпорядилося підігнати екскаватор і перекидати мірним ковшем всю купу керамзиту. Ну, і почали перекидати. Годину, дві… І раптом ківш об щось вдарився. Народ заметушився. Принесли лопати і стали перекидати вручну. В результаті відкопали дві величезні цистерни, з соляркою і бензином. Потім з’ясувалося, що в них через шланг зливали все невраховане і приблизно раз на тиждень вивозили за територію. Розмір розкрадань був воістину жахливим! До справи взялася місцева податкова. З начальства дехто сів, шість чоловік було звільнено… Життя йшло своїм ходом, і уже з досвідом пацан перед черговою перевіркою вчив молодих аудиторів: «Пам’ятайте, щоб знайти, як вони крадуть, потрібно везіння! Багато везіння!» Потім подумав і додав: «Ну, і, звичайно, знання формули об’єму конуса…»

Колись

БЮРОКРАТИ

Я ніколи не сперечаюся з бюрократами. Щоб перемагати, треба просто знати їх правила краще, ніж вони самі. А це зовсім не складно, запевняю вас! Історія давня, але показова. Мені треба було зареєструвати будинок в селі. Приїжджаю в реєстраційну палату. Народу повно. Мені пропонують записатися на прийом. Однак тільки на три місяці наперед! Ну-ну. На столі в «передпокої» лежить грубезний регламент роботи реєстраційної палати. Я його знаю майже напам’ять. Чекаю моменту, коли в кімнаті з’являється начальниця, і починаю голосно читати, привертаючи загальну увагу: «Ось тут, на восьмій сторінці, написано, що зі мною повинні почати працювати не пізніше, ніж через 40 хвилин після моєї появи». Дочитати фразу я встиг тільки до половини, оскільки мене взяла за плече начальниця і запропонувала пройти до неї в кабінет. Злегка посварила за мій спектакль… Однак сама прийняла документи і, хоча натягнуто, але ласкаво посміхалася і тоді, і потім, коли ми зустрічалися в її вотчині. І це не єдина така історія. Ось що реально погано – змінити поведінку бюрократів «для всіх» поодинці не вдається…