Депутати Калуської міськради виділили додаткові кошти на закупівлю солі для посипання доріг взимку. Місто купує сіль за рекордною ціною – понад 2,5 тис. гривень за тонну. Івано-Франківськ платить на тисячу менше. Щоправда, обласний центр власні запаси солі почав поповнювати ще влітку. Втім, і Долина, яка договір на постачання солі уклала кілька днів тому, в результаті заплатить менше. То чому для Калуша сіль – «золота»?

Щоб закупити необхідну для підсипання доріг у місті кількість солі, КП «Калушавтодор» попросило додатково виділити йому з бюджету 199 тис. гривень. Під час засідання сесії начальник управління ЖКГ Калуської міськради Юрій Рекунов акцентував, що сіль суттєво подорожчала. При цьому, запевнив посадовець, закуповують її без посередників.

«Я хочу уточнити: на комісії було сказано, що сіль будуть закуповувати напряму. Вже не будуть купувати через посередника, як то було до цього. Так?» – перепитала під час сесії депутатка міської ради Ольга Єланіна. «Так. Вона йде з Артемівська (з 2016 р. це місто в Донецькій області перейменовано на Бахмут –авт.). Частину вже отримали. 30 тонн уже привезли їм на територію», – відповів Юрій Рекунов.

Без процедури закупівлі

Між тим 13 вересня, буквально за тиждень до сесії, КП «Калушавтодор» на платформі публічних закупівель ProZorro опублікувало звіт про укладений договір з підприємцем Віталієм Косилом на постачання технічної солі, і якраз на суму 199 тис. гривень. За ці гроші, як випливає з документа, підприємець має завезти 79 тонн солі. У коментарі «ГК» Юрій Рекунов уточнив, що це договір – на використання виділених раніше коштів, а не тих, про які йшлося під час сесії.

Віталій Косило – місцевий бізнесмен. За даними YouControl, він є кінцевим бенефеціарним власником ТОВ «ДОРЛЕНД» (зареєстроване у селі Підмихайля) та ТОВ «ОПРОН-ПЛЮС» (зареєстроване в селі Новиця), основним видом діяльності яких є будівництво житлових і нежитлових будівель. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Віталій Косило зареєстрований з 2005 року. Основним видом його діяльності є «збирання безпечних відходів». Цьогоріч, за даними Сlarity-project, ФОП Віталій Косило був учасником і переможцем у п’яти закупівлях. Замовником всюди був «Калушавтодор». Тож загалом з підприємцем це комунальне підприємство підписало договорів на суму 622,4 тис. гривень. Через цього постачальника без застосування процедури закупівлі калуські дорожники купують щебінь і пісок, а тепер і кам’яну сіль.

За тонну солі «Калушавтодор» цієї осені платить підприємцеві 2518 грн., хоча у квітні цього року ТОВ «ДОРЛЕНД» постачало на комунальне підприємство сіль по 1350 гривень. З міського бюджету загалом на сіль виділили вже 400 тис. грн., каже директор КП «Калушавтодор» Микола Барченко. За ці кошти придбають 170 тонн солі. «Це дуже мало, – одразу додає комунальник. – Річ у тому, що відпускна ціна в Бахмуті цього року – 2 тис. грн. за тонну. Плюс витрати на транспортування, розвантаження та перевезення. Тому в нас ціна цього року вийшла 2350 грн. за тонну, а того року було по 1320».

Косило, за словами Барченка, напряму працює з виробником солі в Бахмуті, замовляє вагони для транспортування та оплачує всі інші супутні витрати. На територію калуського підприємства він завозить готову сіль, позбавляючи комунальників зайвих клопотів.

Для Калуша на зимовий період потрібно закупити 250-300 тонн солі. Її в місті змішують з піском. Загалом потрібно 1000 тонн такої суміші. 500 тонн піску дорожники вже мають. Тобто зараз було б добре докупити ще не менше 100 тонн солі і десь удвічі більше піску. Якщо зима буде «впертою», то цього може і не вистачити. Торік, наприклад, витратили і приблизно такі запаси суміші, і весь залишок з попереднього року.

 А що платять інші?

Рекордні запаси кам’яної солі для потреб міста цьогоріч створюють в Івано-Франківську. В КП «Муніципальна дорожня компанія» демонструють заповнені ангари і кажуть, що вже повністю забезпечені сіллю на зимовий період.

«Залишилося буквально сім вагонів довезти, і ми матимемо 4 тис. тонн солі для посипання доріг. Також маємо ще 1500 тонн піско-соляної суміші, яка залишилася з минулого року. Використаємо її до кінця і більше цього «болота» не закуповуватимемо», – прокоментував перший заступник директора КП «Муніципальна дорожня компанія» Володимир Юсипів.

Заготівлею солі франківські комунальники цьогоріч почали перейматися ще влітку. Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою в липні провів відкриті торги та визначив підрядника, який за 2,8 млн. грн. зобов’язався поставити в місто 1800 тонн кам’яної солі. У відкритих торгах перемогло ТОВ «КОСТАНЗА». Підприємство зареєстроване в Києві і є офіційним дилером ДП «Артемсіль». Тонна солі за цим договором обходиться бюджету в 1578 гривень.

Можна припустити, що Івано-Франківську, який про сіль почав думати заздалегідь, а придбав загалом досить багато солі, вдалося заощадити. Але й інші міста за технічну сіль платять значно менше. До прикладу, Долина.

«Свіженький» договір на поставку 180 тонн солі для посипання доріг КП «Комунгосп» Долинської міської ради підписало 17 вересня. У відкритих торгах перемогло ТзОВ «АРІАЛ АЛЬЯНС» (м. Дніпро), у документах якого є інформація про якість та безпеку кам’яної солі того ж таки ДП «Артемсіль». За 317 тис. грн. у Долину до кінця жовтня привезуть 180 тонн солі, тобто вартість однієї тонни – 1761 гривня.

Чому ж так дорого платить Калуш? На це запитання директор місцевого автодору знайти відповіді не зміг. Запевнив, що відпускна ціна солі зросла, а жодне КП не може напряму замовляти сіль від виробника, бо за вагони, якими її везтимуть, доведеться заплатити значно більше. Втім якби Калуш через ProZorro оголошував відкриті торги (а не укладав прямих договорів, уникаючи конкурентних торгів), то витрати, очевидно, могли б бути значно меншими, а кількість отриманої в результаті продукції – суттєво більшою.

Тетяна КІНДЮХ