Франківчанка Лариса Конник ось уже сім років має чудове хобі – виготовляє мило. Вона знає всі секрети миловаріння в домашніх умовах. Спершу робила це на власній кухні, а потім відкрила миловарню. Якого мила тут тільки нема: з лавандою, ментолом, корицею, медом, білою глиною, молоком, пудрою зеленого чаю, водоростями, календулою і навіть з коконами тутового шовкопряда. Натуральне мило Лариси Конник – для тіла, що варте розкоші кожного дня.

Здавалося б, для чого власноруч варити мило, якщо полиці магазинів забиті величезним асортиментом?

«А ви коли-небудь читали, що пише на етикетці фабричного мила? – каже жінка. – Це не мило, а лише мильний продукт. Він, безперечно, відмиває те, що треба, але також усуває і все хороше, наприклад, ліпідний шар, який захищає шкіру. Тоді як натуральне мило не стягує шкіру, є гіпоалергенним, адже до його складу входять лише органічні компоненти, які я спеціально замовляю і які мають сертифікат якості. Найперше йдеться про різні олії, які в складі мила виконують доглядову функцію: олія ші, пальмова олія, кокосова, оливкова. Окрім цього, до складу мила входять і натуральні ефірні олії, які додають йому чудового аромату».

Зараз, окрім фабричного, часто пропонують мило ручної роботи, але це зовсім не означає, що воно натуральне. Як пояснює Лариса, найперше мають насторожити яскраві кольори або ж узагалі прозора консистенція, а ще натуральне мило не має різких запахів.

Домашнє мило Лариса варить за тим самим рецептом, як робили і сотні років тому. Мило – це сіль жирних кислот, яка утворюється внаслідок реакції між лугом і оліями. До речі, у фабричному милі взагалі немає олій, це просто хімічна формула, котра миє.

Коли в Лариси лише з’явилася ідея миловаріння, вона два місяці штудіювала навчальні матеріали в Інтернеті, як зробити все правильно. Їй було не так уже й складно зрозуміти, що й до чого, адже вона має медичну освіту.

Мило варять кілька годин. Робота з лугом вимагає певної техніки безпеки – необхідно вдягнути рукавички, окуляри, маску. Під час усього процесу температура варіння не піднімається вище 40 градусів. Наприкінці Лариса розливає отримане мило, яке має консистенцію киселю, у формочки, і так воно застигає протягом доби. Потім вона витягує мило з формочок і залишає ще на місяць дозрівати. І аж тоді – на продаж.

Наталя МОСТОВА