У 2019 році бюджет участі Івано-Франківська планують суттєво збільшити – до 4 мільйонів гривень. Тенденція до зростання цієї суми є щорічною – два роки тому це було 1,5 мільйона гривень, минулого року – 2,5 мільйона.

Христина Костирко, координаторка проекту «Бюджет участі» та консультант міського голови Руслана Марцінківа, розповіла, як у Франківську розділятимуть проекти партиципаторного бюджетування, які плани є в міської ради на 2019 рік та чому зі списку місць для голосування планують виключити бібліотеки.

– Суму бюджету участі в Івано-Франківську на 2019 рік планували збільшити до п’яти мільйонів гривень…

Вже не до п’яти. Наразі плануємо на це чотири мільйони гривень. Наступний фінансовий рік буде важким, і ще один мільйон знайти не вдалося. Але це теж добре, бо тенденція до зростання збережеться. Сума збільшиться на півтора мільйона – для порівняння, це весь бюджет участі зразка 2017 року. За збільшення цієї суми щороку виступає міський голова Руслан Марцінків. Але точні цифри завжди залежать від кошторису міста – і цьогоріч вийшло трохи менше, ніж планувалося.

– Які основні зміни заплановано втілити в життя у 2019 році?

Ми плануємо збільшити суму, яку виділятимемо на проекти. Для великих це буде 280 тисяч гривень, для маленьких – 100 тисяч гривень. Все це наразі опрацьовується – але з досвіду інших міст бачимо, що це можливо і раціонально. Крім того, думаємо про поділ за категоріями. До прикладу, у Львові освітні проекти виділені в окрему категорію – ремонти шкільних дахів, встановлення спортивних майданчиків і тому подібне. «Перекоси» трапляються повсюди – знаємо, що навіть у Польщі в рамках бюджету участі найчастіше перемагають проекти комунальної та шкільної сфери.

– А що буде зі шкільними та освітніми проектами у нас?

Міський голова Івано-Франківська придумав таку ініціативу: оскільки «шкільна» спільнота є дуже активною, то в 2019 році буде впроваджено пілотний проект «Бюджет участі у школі». Це буде якась одна школа – ми ще не знаємо, як оберемо її, можливий навіть варіант з жеребкуванням. Механізму ще немає, але думаємо виділити якусь невелику суму і хочемо, щоб голосували самі діти. Це не може бути якась заміна вікон, бо дітям до них абсолютно байдуже. Хотілось би побачити проекти «Розмалювати стіну» або «Встановити питтєвий фонтанчик». Діти зараз дуже прогресивні, і хочемо, щоб вони також приймали рішення. Такий досвід також є у зарубіжних країнах, і ми вважаємо, що це чудовий спосіб змалечку залучати дітей до прийняття рішень, до змін у місті. Звісно, загальноміські проекти – це надто масштабно для школярів, тож починатимемо з ідей в їхніх школах. Для початку поставимо 50 тисяч гривень і подивимось, як це працюватиме, чи все буде в порядку.

– Хто і де зможе голосувати за проекти «Бюджету участі»?

Є ідея, щоб дати можливість голосувати не лише франківцям із пропискою, а й тим, хто тут працює чи проживає протягом тривалого часу. Мова йтиме про голосування у ЦНАПах за умови наявності документа, який підтверджуватиме «стосунок» людини до Івано-Франківська.

А от щодо бібліотек, в яких можна проголосувати – плануємо або скоротити мережу, або взагалі забрати таку можливість. У 2018-му в нас були найбільші проблеми саме із бібліотеками. Спочатку були спроби масового голосування школярів за командою вчителів – ми це припинили, але залишився людський фактор бібліотекарів. Це переважно старші жінки з добрим серцем, які вірять на слово тим, хто «донесе паспорт завтра», і це справді велика проблема. Були випадки, що приходили люди і говорили: «От у мене є ще два паспорти, можна я за цих людей проголосую?» З цим було досить важко боротись, бо у попередньому положенні деякі речі були прописані неоднозначно. Зараз працюємо над тим, щоб визначити все максимально чітко.

– Можливо, плануються ще якісь проекти, крім освітніх?

Нещодавно міський голова приїхав з Любліна і розказав, що там є така цікава річ, як зелений бюджет. Там воно працює на озеленення міста – це можуть бути парки чи щось таке. Звісно, бюджет Любліна набагато більший за наш, відповідно, і масштаби у них більші. Але ми збираємося опрацювати таку ідею – щоправда, ще не знаємо, як це буде виглядати. Не знаю, наскільки це приживеться в Івано-Франківську – у нас люди трохи далекі від озеленення і частіше руйнують його, ніж створюють.

А ще думаємо про категорію проектів, які не зможуть стосуватись конкретного будинку чи двору – лише мікрорайону чи міста загалом. Втім, на практиці це не працює практично ніде, бо мешканців найбільше болить якраз їхній двір чи школа. І спочатку люди хочуть вирішення тих проблем, які до них найближче. Але кожен бюджет участі твориться під місто, де він втілюється. Ми детально обговоримо всі ці ідеї і категорії з робочою групою.

– Хто входить у вашу робочу групу і чим саме вона займається?

Там багато людей і багато ідей. На минулому засіданні я познайомилась з Назаром Максимівим із «Теплого міста» – він пообіцяв допомогти розробити брендинг проекту «Бюджет участі» та оновити сайт. Комп’ютерний відділ міської ради займається багатьма сайтами одночасно, в них вистачає роботи – і допомога завжди буде доречною. А брендинг дуже потрібен, він є практично у всіх містах, де впровадили бюджет участі.

Ідеї, які озвучили люди​ і які ще будуть​, ми структуруємо і вивчимо. ​Звісно, є законодавчі, технічні обмеження, але ​​постараємось зробити якнайбільше. А положення ми писатимемо спільно з робочою групою із залученням до обговорення всіх зацікавлених осіб.

– Коли і як це буде?

Буде загальне громадське обговорення, на якому вислухаємо всі думки франківців. Ідеї людей часто дуже цікаві, іноді неоднозначні, іноді нереальні. До прикладу, депутат міської ради Андріан Волгін пропонував заборонити голосування за ID-картками, бо їх тепер видають з 14 років. Але ми не можемо цього зробити, бо це ж паспорт України і заборонити голосування за ним міська рада не має права. Втім, особисто я не є прихильницею голосування 14-річних дітей, бо думкою більшості з них будуть банально спекулювати.

Наразі плануємо все встигнути до кінця січня і винести положення про бюджет участі на сесію міської ради, яка буде в кінці січня або на початку лютого. Ми мусимо встигнути, інакше в 2019 році просто не зможемо працювати. Тож роботи буде дуже багато.

Тарас ВОЛОШИН

Інтерв’ю підготовлене в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.