Перспективний план Івано-Франківської об’єднаної територіальної громади може суттєво змінитися, оскільки не всі приміські села горять бажанням приєднатися до обласного центру. Вони побоюються опинитися в новій громаді на других ролях, стати “селом без сільради”. Експерти з децентралізації припускають, що з такими настроями і пасивною політикою міста Івано-Франківська ОТГ не матиме суттєвого розвитку.

На останній сесії обласної ради депутати внесли зміни до перспективного плану майбутньої Івано-Франківської ОТГ. Так з переліку сіл, що мали б приєднатися до міста, виключили Рибне, на території якого розташоване міське сміттєзвалище. Громада Рибного вирішила приєднатися до Ямницької ОТГ, адже, по суті, межі з містом втратила через утворення окремих громад Загвіздя й Угринова, що також мали б приєднатися до Івано-Франківська.

Хоча дві приміські ОТГ існують вже півроку, виключати їх з переліку населених пунктів, які в перспективі приєднаються до міста, обласні депутати не спішать. Голова облради називає відокремлення приміських сіл абсурдом, але настрої стати окремою громадою є і в сусідньому Вовчинці. Тому за рік накреслений експертами територіальний поділ може зазнати суттєвих змін.

Поки що, згідно з перспективним планом, до Івано-Франківська мають доєднатися села Крихівці, Микитинці, Підлісся, Угорники, Хриплин, Березівка, Добровляни, Колодіївка, Підлужжя, Підпечари, Черніїв, Чукалівка, Вовчинець і вже згадані Угринів та Загвіздя.

 

Пішли своїм шляхом

Голова Угринівської сільської ради ОТГ Мирослав Вівчаренко пояснює, що громада скористалася своїм правом добровільного об’єднання і пішла на вибори як самостійна одиниця. «Закон не забороняє нам цього робити. Якщо при формуванні перспективного плану громад області до наших побажань не дослухалися, то ми пішли іншим шляхом», – каже він.

Сьогодні у складі Угринівської ОТГ – Угринів і Клузів, у складі Загвіздянської – Загвіздя і Підлісся. Це одні з найменших об’єднаних громад в Україні, тому експерти з децентралізації побоюються, що їхня фінансова спроможність виявиться недостатньо потужною.

Вівчаренко не погоджується з таким припущенням. Очільник Угринівської громади переконаний, що з наступного року грошей у місцевому бюджеті стане ще більше. «Якби ми йшли за перспективним планом, то нічого б не здобули. Бачимо, що робиться у приміських селах, в самому Івано-Франківську. Для міста ми не цікаві, вільних земель майже немає, це лише додаткові проблеми», – пояснює голова ОТГ. І додає, що місто не особливо й запрошувало Угринів до об’єднання. «Виходить, ми до них мали йти проситися», – обурюється він.

Про те, що в разі приєднання до “старшого брата” кошти на “нових франківців” виділялися б за залишковим принципом, натякає й голова Загвіздянської ОТГ Володимир Ружанський. «Була розмова з мером, і він сказав, що громада Загвіздя йому не цікава», – каже Ружанський.

Він гадає, що якби з людьми велася робота, то, можливо, місцеві депутати не переконали б громаду відокремитися. Також голова не приховує, що поки що переваг від створення ОТГ вони не відчули, однак сподівається, що з наступного року, коли матимуть можливість працювати за прямими міжбюджетними відносинами, ситуація покращиться.

 Розмір має значення

«Ми підтримуємо формування великих спроможних громад за європейським принципом. Утворення маленьких ОТГ у Загвізді й Угринові цьому суперечить. До 2020 року (період, коли всі громади підуть на вибори в статусі ОТГ – авт.) ці громади спробують пожити як самостійні й покажуть, чи вдасться забезпечити якісні освітні, культурні й медичні послуги для населення», – говорить виконавчий директор Асоціації ОТГ Прикарпаття Максим Чопей.

Він висловлює думку, що позицію відокремлених приміських сіл можна зрозуміти, адже вони не бачать свого гідного представництва у місті, бояться втратити ідентичність. Та з іншого боку, більшість їхніх жителів отримують послуги в місті. «Навіщо створювати ЦНАП в Угринові, якщо до найближчого міського – 800 метрів. Щоб не було надмірного використання бюджетних коштів на реформу децентралізації, території треба укрупнювати», – пояснює експерт.

Чопей наводить приклад Львова, де деякі приміські села також забажали відокремитися і утворили свої громади: «Вони фактично взяли місто в кільце, і воно не матиме куди розвиватися. Це ж може спіткати й Івано-Франківськ». Він також зазначає, що Франківськ дещо пасивний у процесі об’єднання громад навколо себе, тоді як, до прикладу, Коломия, за останніх півроку збільшила свою територію майже вдвічі за рахунок приєднання приміських сіл. «З травня стало можливим приєднуватися до міст обласного значення без виборів, цим влада Коломиї скористалася», – додає експерт.

Виконавчий директор Асоціації ОТГ Прикарпаття пояснює, що відокремлення приміських сіл шкодить Івано-Франківську: «Місту було б добре мати місця, де воно братиме воду, скидатиме стоки і захоронятиме сміття. Через приєднання Рибного до Ямницької ОТГ два останні стратегічні об’єкти вже на території іншої сильної адміністративної одиниці. Водозабір міста також не на території Івано-Франківська – у Чернієві…»

У лещатах

Заступник голови ОДА Богдан Кобилянський пояснює, що Загвіздянську й Угринівську громади зможуть виключити з перспективного плану Івано-Франківської ОТГ лише після того, як вони покажуть свою самостійність. «Щоб не було так, що громада поживе три-чотири місяці, а потім прийде в область просити кошти, бо не матиме на медицину та освіту», – каже він.

Голова облради Олександр Сич реагує гостріше: «Ці дві псевдогромади, Угринівську і Загвіздянську, створили маніпулятивно і незаконно. Вони затиснули місто у лещата, і все:  будуть гендлювати дорогою землею біля міста. Як так могло статися?! Кабінет міністрів плював на обласну раду і своїм рішенням дав їм статус ОТГ. Тут яскраво видно заангажованість уряду. От якщо ми, чисто теоретично, візьмемо і поставимо п’ятиметровий паркан між Івано-Франківськом і Угриновом, що вони будуть робити?!»

 Село без сільради

Очільник Вовчинця Михайло Назар повідомив, що сільрада поки що зайняла позицію залишатися самоврядною адміністративною територіальною одиницею. Тобто вони планують створювати свою ОТГ і хочуть об’єднатися з Колодіївкою, Добровлянами та Узином.

«Не хочемо міста, адже у складі Франківська це ОТГ нічого не отримає, село лише втратить самоврядні повноваження. Як кажуть у народі, будемо селом без сільради», – пояснює свою позиціє війт Вовчинця. А у Франківська і так багато проблем, тому додаткових їм не треба. Тож наразі громада цього приміського села, як стверджує Назар, проголосувала проти такого формату децентралізації.

У Березівці поки що притримуються думки стати частиною Івано-Франківської ОТГ. Сільський голова Олександр Вара каже, що це кращий варіант, ніж приєднатися до Лисця чи Чернієва. «Побоювання, що нас сприйматимуть як другорядних, є, та іншого варіанту поки що не бачимо. Позиція така: поки насильно не приєднають, нікуди не йдемо, якщо доведеться об’єднуватися, то варіант – з Франківськом», – висловлює настрої березівської громади її очільник.

Керуючий справами виконавчого комітету Івано-Франківської міськради Ігор Шевчук каже, що місто бачить у своєму складі всі приміські села і пропозиції доєднатися до Івано-Франківської ОТГ були надіслані всім. «Попередньо маємо погодження з Березівкою, Чернієвим, Підпечарами та Підлужжям. Також пропозиції направляли у Драгомирчани, Старий Лисець, Чукалівку. У 2019 році буде проводитись інтенсивніша робота з цього приводу», – повідомив він.

 Лише три райони

Цікаво, що на другому етапі реформи з децентралізації мають бути ліквідовані районні адміністративні управлінські одиниці. В області в перспективі, як розповідає Богдан Кобилянський, може утворитися лише три райони: Франківський, Коломийський і Калуський.

«Наразі з цього питання в уряді ще точиться полеміка: чи райони взагалі потрібні? Тобто чи не зробити рівень громад і обласний рівень. Однак експерти сходяться на думці, що мають бути певні об’єднання – території. Тобто у цих трьох теоретичних округах вже не буде адміністрацій чи рад, від уряду буде представлений так званий префект – людина, яка наглядатиме, аби конституційні права громадян на цій території не були порушені. Господарських функцій він не матиме, всі вони зосередяться в руках керівництва створених ОТГ. Тобто рішення рад префекти зможуть зупинити лише в тому випадку, якщо вважатимуть, що вони порушують закон і конституційні права. Механізм цього, щоправда, поки що не виписаний», – пояснює заступник голови ОДА.

Минулого тижня місцеві ЗМІ повідомляли про створення п’яти таких районів в області. За словами Кобилянського, мова йшла ще про Надвірнянський і Косівський райони, але експерти такий поділ наразі не підтримують. «Подрібнення більше протягують окремі нардепи», – зазначає чиновник.

Ще рік громади області зможуть самостійно обирати, з ким заводити міцну дружбу, а кого тримати на відстані. І не факт, що цей вибір завжди корелюватиме з інтересами простих мешканців. Логічно, що в статусі значно ширшої громади Івано-Франківськ здобуде нові виклики, але й отримає шанс для нових можливостей.

Юлія КАНЮС