Днями
АВТОБУС
Автобус – Паз. Не так давно була зупинка, і тут якийсь чоловік почав пробиратися до виходу, щоб на наступній зійти. А наступна – на вимогу… Він, природно, тисне на кнопочку над дверима. Тиша. Чоловік здивовано поглядає на неї, тисне ще раз. Не дзвонить. Він не вгамовується, тисне ще і ще… Тут через перегородку виглядає роздратована фізіономія водія (у якого весь цей час мигала сигнальна лампочка): “ДЗИНЬ!.. !!!”
Якось
СНАЙПЕР
Знайомий розповів:
– Декілька років тому був я на концерті відомого співака Дмитра Хворостовського на Червоній площі. Там були різні нувориші і чимало літніх людей. Багато з них прийшло з квітами, та їх не підпускали до сцени і не дозволяли подарувати. Коли люди розходилися, сумні букети залишалися просто на сидіннях. І лише одна дуже щупленька тиха бабця домоглася, щоб її пропустили, і вручила Хворостовському тюльпани. Коли охорона стала ввічливо щось пояснювати бабусі про безпеку, та розсміялася: «Дивіться, ось у вас там, на даху ГУМу, сидить чувак, пересувається і є видимим з усіх боків. А тамта частина площі, зліва, не прикрита, а це чудове поле для стрільби. І онде у вас снайпер, і ось тут, і тут – я всіх їх зняла. А треба було поставити сюди, туди і там».
А на мовчазне “???” спокійно відповіла: «Так, я снайпер, стільки-то пострілів», після чого упевнено покрокувала до свого кумира.
Колись
ВЧЕНИЙ
Якось Ландау, сидячи на доповіді відомого академіка Лисенка і вислуховуючи всі ці маразми про спадкові ознаки, що закріплюються досвідом, запитав:
– Ви, пане академіку, стверджуєте, що якщо у корови відрізати вухо і у її нащадків відрізувати вухо, і так далі, і так далі, то відбудеться народження одновухої корови? Чи правильно я Вас зрозумів?
– Правильно, пане Ландау.
– Тоді як Ви пояснюєте народження незайманок?
І взагалі…
Колись давно старий індієць відкрив своєму внукові одну життєву істину:
– У душі кожної людини йде битва, дуже схожа на битву двох вовків. Один вовк представляє зло – заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро – мир, любов, надію, істину, доброту, вірність.
Маленький індієць, зворушений до глибини словами діда, на декілька хвилин задумався, а потім запитав:
– А який вовк в кінці перемагає?
Старий індієць ледь помітно посміхнувся і відповів:
– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.