Майже два роки тому син калушанина Володимира Соловія загинув у ДТП. До сьогодні обставини його смерті залишаються до кінця не з’ясованими. Досудове розслідування у справі триває. Попри численних свідків і чітко зафіксовані обставини автопригоди, слідство досі не може надати висновків і назвати винних.

Батько загиблого Володимир Соловій впевнений: справу затягують, бо за кермо намагаються «посадити» його мертвого сина, а зі справжнього водія зняти підозри. Щоб бути ближчим до ходу розслідування, чоловік клопотав, щоб його визнали потерпілим у цій справі, та в поліції його заяву відхилили.

«Лише з часом я дізнався, що в поліції 90% мертвих водіїв «садять» за кермо», – стверджує батько загиблого.

Горе в кишені

Ми зустрілися з Володимиром Соловієм в офісі редакції. Розповідаючи про обставини справи, калушанин час від часу робить паузу, аби проковтнути клубок у горлі, який щоразу підступає, коли перед його очима постає картина останніх секунд життя його єдиного сина. Можливо, серце батька трішки заспокоїлося б, якщо б він був впевнений, що його Володю не зроблять винним у власній смерті.

«Володимир був дуже обачним водієм, ніколи не сідав за кермо напідпитку, – запевняє калушанин. Крізь сльози веде розповідь далі: – Він був помічником депутата, мав власний бізнес. Словом, виродком не був. Тому я борюся за справедливість».

Володимир витягує з кишені макети машинок, одна з яких пошкоджена, як після автопригоди. Виймає сірники різного кольору і починає моделювати обставини тієї березневої ДТП. Тисячі разів чоловік відтворював у пам’яті кожне свідчення, деталь, слово, які йому вдалося зібрати.

«Я мушу показати вам, адже зрозуміло, що за кермом ніяк не міг опинитися мій син. Ось цей сірничок – водій, а цей, чорний, – мій син. А ось тут третя людина, яка була в тій автівці», – чоловік намагається наочно відтворити обставини ДТП. Він змальовує до хвилини, що було до і після удару автомобіля об дерево, коли авто зупинилося, де були свідки аварії, скільки їхала швидка…

Автопригода трапилася 15 березня 2017 року, на дорозі між селами Озеряни та Грушка Тлумацького району близько 23:30. Як тоді повідомляли місцеві ЗМІ, водій автомобіля «Джилі», рухаючись на великій швидкості, не впорався з керуванням і зіткнувся з деревом, після чого автівку перекинуло на дах. У ній, як розповідає калушанин, було троє чоловіків. Володимир Соловій-молодший (батько і син є тезками – авт.) від отриманих травм помер у лікарні, двоє інших – вижили. Пасажир, який сидів позаду, відбувся незначними ушкодженнями. По суті, він і є основним свідком всіх обставин автопригоди.

Хто ж водій?

«Спочатку я був впевнений, що все зрозуміло і мій син – пасажир. Адже всі свідчили саме так. У мене є довідка з моргу, де вказано, що мій син – пасажир. Крім того, автомобіль належав племіннику», – розповідає чоловік. Водій, на якого вказує калушанин, – син його сестри. Після тієї жахливої автопригоди, розповідає Володимир, сестра перестала з ним спілкуватися. «Я двічі намагався зустрітися з нею, а вона зникла. Не виходила на контакт, може, й не має, що сказати», – говорить розчаровано батько загиблого. Його сестра, за словами чоловіка, проживає в Іспанії, туди ж після автопригоди поїхав і її син.

«Слідчий неофіційно сказав мені, що мій племінник лікується в Іспанії. Начебто на візку», – розповідає Володимир. І повертається у розмові до моменту, коли зрозумів, що слідство хочуть відкласти в дальню шухляду незакритих справ поліції.

«Десь через три місяці після автопригоди мене викликав слідчий і почав натякати, мовляв, хто був за кермом – невідомо. Мене наче вдарили по голові чимось важким… Крім того, я дізнався, що з ЄРДР десь зникли дані про водія. Тому почав самотужки копати, шукати свідків», – пояснює калушанин. Чоловік намагався знайти третього хлопця, який був в автівці. Каже, знав лише село, де той проживає. Ходив там годинами, однак так його і не знайшов.

«Як це так, майже два роки у нашій доблесній поліції при живому свідкові не можуть встановити, хто був за кермом?! Спершу слідчий «годував» мене запевненнями, що доказів і експертиз достатньо, аби висунути підозру водієві, а потім сказав, що ці докази недостатні й у суді будуть розбиті його адвокатами», – обурюється чоловік. Каже, начебто цей третій свідок писав розписку, що не має претензій до водія. «Коли я запитав про неї слідчого, він сказав, що там писало «немає претензій до власника авто». Слово «водій», як я розумію, з усіх документів намагаються прибрати», – робить висновок батько загиблого.

Володимир Соловій каже, що слідчий не стверджує, що кермував його син, але й не каже, що за кермом був племінник. Підозрює, що така прихильність поліції не є випадковою: «Мені по секрету сказали друзі в правоохоронних органах, що справу «на роки» дали в прокуратуру». З кожним місяцем затягування справи його підозри посилюються.

Смерть сина – не причина бути потерпілим

Прояснити ситуацію для батька могли б матеріали кримінального провадження, з якими той міг би ознайомитися, якщо би був у статусі потерпілого. Та його таким визнати не хочуть.

«У вересні 2017-го я написав заяву, щоб мене визнали потерпілою стороною у відкритому кримінальному провадженні й дали ознайомитися з матеріалами справи. Хотів побачити, кого опитали, які експертизи проводили», – розповідає батько загиблого хлопця. Однак поліція вирішила, що моральної чи будь-якої іншої шкоди пану Володимиру не завдано, і винесла постанову відмовити йому у задоволенні заяви.

Адвокат Зоряна Івасишин пояснює, що постанова слідчого про відмову у визнанні калушанина потерпілим є незаконною та повинна бути скасована слідчим суддею відповідного суду за заявою батька.

«Наявність підстав для визнання батька потерпілим у кримінальному провадженні, в якому внаслідок кримінального правопорушення (ч.2 ст. 286 КК України) загинув його син, є очевидною», – коментує правозахисниця. Вона радить чоловікові повторно звернутися до органу досудового розслідування з цією ж заявою. У разі повторної відмови – протягом 10 днів оскаржити її в суді.

Ми також намагалися з’ясувати через запит та у розмові зі слідчим, чому розслідування ДТП триває так довго і чи висунута комусь підозра. Та отримали відповідь з прокуратури, в якій йшлося про таємницю досудового розслідування. Крім того, хотіли уточнити момент, чи були водій та пасажири автівки нетверезими, проте такої інформації також не отримали. Попри те, що в прес-службі поліції про ознаки алкогольного сп’яніння або ж їх відсутність у водія, який вчинив ДТП, завжди вказують за проханням журналіста.

Чи був водій за кермом напідпитку, ми намагалися з’ясувати ще й тому, що, за словами пана Володимира, йому розповідали, що чоловіки в автівці були п’яними. Та висновок судово-медичної експертизи тіла його сина показав, що в крові загиблого алкоголю не було.

«Племінник неодноразово потрапляв у ДТП на тій «Джилі», його батько розповідав, що за власні кошти робив ремонт», – завершує розповідь калушанин.

Чоловік просить нас наголосити, що не має наміру посадити власного племінника до в’язниці, лише хоче, щоб світлу пам’ять його сина нічого не затьмарювало.

P.S. Племінник калушанина Андрій Федорців за кілька годин до здачі матеріалу до друку відповів у Фейсбуку на запитання «Галицького кореспондента», хто був за кермом того вечора. Як видно зі світлин у соцмережі, хлопець справді перебуває в Іспанії.

«Ми повинні були їхати автомобілем Володимира, але він дуже хотів проїхатися на моєму авто, і ми домовилися, що я дам йому покермувати дорогою назад. Коли ми поверталися додому, брат сів за кермо, а я ліг спати на пасажирському сидінні, адже був стомлений», – повідомив власник автівки, що потрапила в ДТП.

 

Юлія КАНЮС