Щорічно українці відзначають другий Святий вечір, який ще називається Голодною кутею. Це свято припадає на переддень Водохреща — 18 січня. Про його традиції, прикмети та цікаві факти святкування — читайте далі.

Чому кутя «голодна»?

Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.

Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.

Оскільки вважалось, що на Водохреще настають найлютіші морози, то українці придумали веселий ритуал їх задобрювання. Господар дому відкривав двері, вікно чи просто вигукував у кватирку: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!».

З настанням темряви — розпочинався ще один цікавий ритуал. Родина виносила з дому «дідуха» й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

Також, в цей день не можна кликати курей надто голосно. Бо як почує це сусідка, то може наврочити й птахи не будуть нестись. Хоча походження подібних забобонів саме у цей день — не відоме.

Ритуали з освяченою водою

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.

Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.

А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння в цей день не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.

На наступний ранок — наставало свято Водохреща.

Народні прикмети 18 січня:

• Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
• Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
• Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.
• Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
• Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
• Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
• Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
• Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
• Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
• Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.