Зі створенням Єдиної помісної православної церкви релігійні громади почали заявляти про перехід від УПЦ (Московського патріархату) до Православної церкви України. Як відбувається цей процес?

Однією із найважливіших частин створення нової Православної церкви України (далі – ПЦУ) став об’єднавчий собор. Він пройшов 15 грудня у Києві. У соборі взяли участь представники Української православної церкви Київського патріархату (далі – УПЦ КП), Української автокефальної православної церкви (далі – УАПЦ) та Української православної церкви Московського патріархату (далі – УПЦ МП). Вони проголосували за те, щоб розпустити УПЦ КП та УАПЦ і створити єдину церкву. Окрім того, вони обрали настоятеля нової церкви – митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

5 січня цього року вселенський Патріарх Варфоломій підписав томос для України, а 6 січня у церкві святого Георгія під час святкової літургії він вручив митрополиту Епіфанію томос про автокефалію української церкви. Вже 7 січня цей документ виставили у соборі святої Софії.

У середині січня дві парафії на території Івано-Франківщини заявили про перехід від УПЦ (МП) до ПЦУ. Мова йде про Свято-Успенський собор у Коломиї та Благовіщенський храм у селі Похівка Богородчанського району.

У Похівці, селі з виборцями близько 400 людей, про перехід почали говорити наприкінці грудня, через два тижні після об’єднавчого собору у Києві.

За ініціативи громади там призначили схід села. Провести його вдалося з другої спроби, 13 січня, вже після того, як Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні томос про автокефалію. До місцевого клубу прийшли близько сотні людей. Представники УПЦ (МП) виступали проти, розповідає сільський голова Микола Остапчук.

«Отець Володимир Шувар (настоятель Благовіщенського храму УПЦ (МП) перешкоджав проведенню зборів. Казав, що збори села не можуть обговорювати церковні питання, а якщо це зібрання релігійної громади, то він має бути головою. Після дебатів отець із прибічниками вирішили покинути зал», – згадує пан Микола.

Він так описує події: схід села переріс у збори релігійної громади. Люди обрали голову релігійної громади, секретаря та ревізійну комісію і поставили на голосування питання щодо переходу релігійної громади у лоно ПЦУ. «Люди одноголосно проголосували «за», – каже Остапчук.

Першу службу хотіли провести вже 14 січня, на Василя. Але не вдалося: біля храму продовжилися дебати між прихожанами ПЦУ та УПЦ (МП).

Останні, за словами Миколи Остапчука, мали підтримку з сусідніх населених пунктів – Богородчан і Крички. Через кілька годин храм вирішили опечатати й організувати цілодобовий нагляд. До охорони храму залучили поліцію.

Втім 17 січня прихильники переходу до ПЦУ вирішили зайти у храм, а 18-го тут вже провели першу службу.

Літургію провів намісник Манявського монастиря, архімандрит Феогност (Бодоряк). Він закликав усіх приходити на службу. «Передавайте сусідам, близьким, родичам, що церква відкрита для кожного», – сказав Феогност.

Реакція УПЦ (МП)

Журналісти «Галицького кореспондента» кілька разів розмовляли з отцем Шуваром по телефону, і він пообіцяв надати коментар при зустрічі. Проте згодом відмовився від зустрічі, пославшись на те, що боїться, щоб його слова не спотворили.

«ГК» телефонував у інформаційно-видавничий відділ Івано-Франківської єпархії УПЦ (МП). Але додзвонитися до них не зміг. У одній із церков УПЦ (МП) не надали номер речника, бо він «не дав благословення на інтерв’ю».

Інформацію щодо ситуації у Богородчанському районі розмістили на офіційному сайті УПЦ (МП). Події у Похівці там розцінюють як захоплення.

«Священик та вірні УПЦ заявили, що відбувається порушення церковного статуту, пояснивши, що збори релігійної громади скликає і проводить голова парафіяльної ради. Після того, як їхні заяви проігнорували, вони змушені були покинути збори», – йдеться у повідомленні.

Що змінює автокефалія

Томос – це документ, який надає матір-церква своїй доньці-церкві, пояснює протидиякон Миколай (Повх) із Свято-Троїцького кафедрального собору в Івано-Франківську: «Оскільки ми вперше отримали хрещення він Константинополя, то лише їхня церква може дати нам незалежність».

Таїнства, догматика не змінюються. «Церква надалі дотримується істинних догматів православної віри. Просто змінюється юридичне підпорядкування церков, вони зливаються у єдину помісну православну церкву, яка тепер є канонічною», – каже протидиякон.

«Задовольнити всіх»

Конфлікт у Похівці треба і можна вирішити, впевнена начальниця відділу у справах національностей і релігій Івано-Франківської ОДА Тетяна Лапка.

«Ми зобов’язані це зробити, але, звичайно ж, у законний спосіб. Наразі вивчаємо питання і документацію», – пояснила вона.

Сьогодні на Прикарпатті діють 1500 релігійних організацій. Українська православна церква Московського патріархату має 41 релігійну організацію, з яких тільки 26 – діючі громади. Інші або недіючі, або незареєстровані. «До релігійних організацій входять єпархіальні управління, монастирі, місії, братства, навчальні заклади… Але громади – це те, що діє в населених пунктах, тобто парафії», – пояснює Тетяна Лапка.

Українська православна церква Київського патріархату складається з двох єпархіальних управлінь, і їх чисельність загалом складає 309 організацій. Діючих громад – 298 і ще 35 організацій – не зареєстровано. Організацій Української автокефальної церкви всього 155, з них 146 діючих громад, а 18 – незареєстрованих.

«Документи про перехід до ПЦУ ще ніхто не подавав, бо все треба зробити відповідно до чинного законодавства. Тобто спочатку має бути статут, сформовані єпархіальні управління тощо, і лише тоді можна говорити про нову реєстрацію громад», – каже пані Тетяна.

Але в Україні релігійні громади можуть вести свою діяльність без реєстрації – саме таким чином люди заявляють про наміри перейти до ПЦУ юридично.

17 січня Верховна Рада ухвалила закон про процедуру переходу громад і реєстрації релігійних організацій. Він, зокрема, передбачає, що громада, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову та укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником.

Станом на 28 січня закон чекає підпису президента.

«Днями я підпишу закон, який гарантуватиме винятково мирні та добровільні переходи парафій», – йдеться у повідомленні від 22 січня на офіційній сторінці Петра Порошенка у Twitter.

Ще один ухвалений парламентом закон передбачає зміну назв релігійних організацій відповідно до приналежності до держави, яка здійснила військову агресію проти України. Відтак УПЦ (МП) має називатися РПЦ в Україні. Цей закон вже чинний, і, як роз’яснили в Міністерстві культури, у релігійних організацій є три місяці на внесення відповідних змін.

В УПЦ (МП) не згодні й звертатимуться до Конституційного суду.

А як на Сході?

Створення помісної церкви на Харківщині радо зустріли представники релігійних громад Української православної церкви Київського патріархату.

«Ми почали поминати в молитвах Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія і митрополита Епіфанія. Як ми молились, так і молимося, за Україну, за військо її, за наш народ. Ми людей не ділимо, у нас політики нема в церкві», – каже архімандрит Миколай (Анатолій Мороз).

Всього на Харківщині 11 храмів УПЦ КП. Деякі релігійні громади, як-от Свято-Софіївська, у якій служить архімандрит Миколай, правлять у невеликих приміщеннях. Громада отця Миколая займає дві кімнати на першому поверсі гуртожитка.

Більшість же парафій у регіоні, а це понад 200 храмів, підпорядковуються Харківській і Богодухівській єпархії УПЦ (МП), і жодна з них не заявила про перехід до помісної церкви.

Людмила ОЛЕНЮК, Тетяна ФЕДОРКОВА

Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.