За ці кошти в місті проведуть комунальний експеримент: «відріжуть» від централізованого теплопостачання невеличкий мікрорайон. З бюджету мешканцям планують роздати по кілька тисяч гривень. Яким чином — ще радяться. Тим часом власники квартир, які мимоволі потрапляють під експеримент, у найближчі місяці, схоже, отримають свіжий головний біль.
Програму встановлення автономного опалення в Калуші розробили ще торік. Заклали в бюджет мільйон гривень, але в 2018-му так і не взялися за реалізацію. Цього року програму затвердили знову, минулого тижня — додали грошей. А ще — визначилися, звідки саме розпочинати «комунальну реформу». Тож, за три мільйони гривень до наступного опалювального сезону планують перевести з централізованого на індивідуальне трохи більше 150-ти квартир у багатоповерхівках на вулицях Рубчака-Грушевського.
З кого почати?
Це питання, над яким дискутували чи не найбільше: відкрито на сесіях і вже в зачинених кабінетах міськради. Напередодні виборів роздавати гроші з бюджету на округ того чи іншого депутата — політично небезпечно. Тож, у міській раді спершу планували поділити відповідне фінансування між мешканцями різних мікрорайонів. Обрати думали ті будинки, в яких найбільший відсоток мешканців своїм коштом перейшов на індивідуальне опалення. Враховувати обіцяли і фінансовий стан власників квартир, адже в пріоритеті мали бути соціально незахищені верстви населення.
Нині фінансову підтримку обіцяють усім, а самі гроші не розпорошуватимуть по місту, а сконцентрують в одному мікрорайоні. Директор КП «Водотеплосервіс Ігор Яковина каже, що це — зважене рішення. «Я сам пропонував, щоб цю роботу розпочали з Рубчака. Котельня, від якої нині гріється цей мікрорайон, — збиткова. Щороку маємо по два мільйони гривень збитків», — коментує керівник.
Застарілими в цій частині Калуша є і труби, по яких подається тепло. Зовні — без теплоізоляції, ті, що в землі, — перестарілі і гнилі, тому і пориви тут частенько. Останній ліквідовували минулого тижня: комунальники працювали кілька днів. Близько 70% мешканців цього мікрорайону вже перейшли на індивідуальне опалення, тому вкладати гроші у модернізацію котельні — не виправдано.
Електрика чи газ?
Міська рада більш схильна до першого варіанту. Як повідомив голова бюджетної комісії міської ради Юрій Тимків, розглядають зокрема варіант придбання сучасних електричних батарей. «На відміну від котлів, батареї не потребують технічної документації на встановлення. Це допоможе зекономити і час, і гроші, — каже депутат. — Ми визначимо, яку конкретну суму має отримати кожне помешкання, враховуючи відповідну площу. Відтак власники квартир отримають вибір: або за отримане з бюджету фінансування встановити батареї, або додати власних коштів та обрати будь-який інший варіант облаштування в квартирі опалення. Це може бути і газ, і електрика».
Варіант начебто непоганий. Але одразу виникає сумнів, чи витримають мережі. Адже потужності електропроводки у багатоповерхівках радянського періоду не відповідають сучасним побутовим потребам. А її заміна — це додаткові кошти та і чималі руйнування у квартирах, де вже може бути зроблено ремонт.
«Навантаження не зросте аж надто сильно, адже у більшості будинків залишися 20-25% квартир без індивідуального опалення, — переконаний Юрій Тимків. — Фахівці зараз здійснюють дослідження технічного стану внутрібудинкових мереж і за потреби ці мережі буде модернізовано».
У міській раді поки що не готові сказати, яку саме суму виділятимуть на кожне помешкання. Але якщо варіант з електричними батареями стане кінцевим, то йтиметься, очевидно, про не більше десяти тисяч гривень на сім’ю, адже одна батарея вартує до двох тисяч гривень. Встановлення газових котлів за нинішніми цінами в рази дорожче. Та і сама процедура — тривала. Але деякі депутати міськради наполягають, що цей варіант — більш прийнятний. Щоправда, в цьому випадку треба розглядати варіант залучення співфінансування з боку самих мешканців або ж давати бюджетні гроші у вигляді довготривалого кредиту.
«Не можна просто роздати по кілька тисяч гривень окремим власникам квартир, бо це несправедливо по відношенню до інших мешканців, які своїм коштом ставили раніше і будуть ставити навіть цього року автономне опалення. Це — популізм, — вважає депутатка Ольга Єланіна, яка входить у робочу комісію по цьому питанню. — Комісія збиралася двічі. Але зараз ще все — на рівні розмов. Можливо, треба напрацювати кілька варіантів, погодити з мешканцями… Я переконана, що обов’язково має бути і співфінансування. Навіть пенсіонери, які мають мізерні доходи, змогли би по сто чи двісті гривень платити, аби їм лиш допомогли встановити надійне опалення».
«Навіть попри те, що електричне опалення на сьогодні є дешевшим, я думаю, що багато з людей захочуть ставити все ж газове, — додає в коментарі «ГК» депутат Юрій Луцак. — Влада в цьому випадку має знайти дотичну точку з газовиками, щоб максимально спростити документальну процедуру, скоротити її бодай в часі. Крім того, я переконаний, що отакі одноразові «подачки» з бюджету робити не можна. Це несправедливо по відношенню до інших мешканців міста. Законодавством передбачено можливість утворення органами місцевого самоврядування комунальних кредитних спілок. В нашому випадку — це був би найкращий варіант. Кредит може мати мізерну або взагалі нульову ставку, його можна повертати впродовж кількох років. Але це дасть змогу, по-перше, встановити саме той вид індивідуального опалення, який потребує конкретна сім’я. А по-друге, ми не роздаватимемо гроші платників податків, а будемо ними оперувати. Ці гроші, повертаючись у бюджет, можна буде використовувати на розширення програми й на інші мікрорайони міста».
Пори те, що наразі ще жоден із запропонованих варіантів остаточно не затверджений, сумніву, що програма запрацює вже в цьому році, запевняють і комунальники, і представники міської ради, немає. Найближчі кілька тижнів комісія збиратиметься на робочі засідання та шукатиме компромісний варіант. До кінця нинішнього опалювального сезону обіцяють узгодити механізм виконання програми, а вже ближче до літа розпочати реалізацію. Кінцевим результатом має стати поліпшення якості комунальних послуг та економія енергоресурсів. Якщо таке стимулювання мешканців міста до відмови від централізованого теплопостачання матиме успіх, то поступово в місті виводитимуть з експлуатації й інші котельні, бо коштів на їхню модернізацію потрібно значно більше, а споживачів і так з кожним роком залишається все менше.
Тетяна КІНДЮХ