23-річна калушанка Надія Породько з дитинства хворіє на ДЦП. У дівчини є хобі – вишивка бісером. Каже, що від цього заняття їй на душі стає спокійно і водночас радісно, а відчуття такі неначе знаходишся в церкві на Службі Божій. Попри невтішний діагноз Надія не падає духом, навпаки, щоденно долаючи труднощі, щиро намагається підтримувати інших. Дівчина прагне допомогти о. Миколі Крушецу в будівництві та облаштуванні центру для молоді з особливими потребами.
Виробами з бісеру дівчина займається досить давно. Спершу це були поєднання природних композицій з квітів та дерев, які вона дарувала знайомим і друзям. Проте одного разу Надії потрапила до рук вишивка з бісеру, яку їй купила мати, щоб чимось зайняти після операції. Спробувавши себе у цьому занятті, дівчина одразу зрозуміла, що вишивка їй до душі, пишуть “Вікна”.
Однак останнім часом Надія вишиває суто ікони, які називає називає оберегами. Вишивати на релігійну тематику почала близько трьох років тому після знайомства з отцем Миколою Крушецом.
“Одного разу голова організації «Діти сонця» Галина Кукура запропонувала мені прийти до каплички Святого Андрія Первозванного, що знаходиться на вул. Долинській. Там я познайомилася з отцем Миколою. Згодом я почала приходити у храм частіше. Кожної суботи ми з священиком спілкувалися, робили різні цікаві вироби: то з паперу, то з глини, то зі стрічок. І от отець дав мені завдання − вишити ангелочка. Я це зробила доволі швидко – всього за декілька днів. Пізніше картину подарувала своїй хресній на день Ангела. Після цього випадку в мене велике бажання вишивати тільки ікони”, – розповідає Надія Породько.
Заняття із вишивки ікон дівчина поєднує із алмазною вишивкою (викладка камінців на певній поверхні за кольорами). Розповідає, що коли дуже втомлюється, займається другим видом рукоділлям. Проте наголошує, що все-таки душа лежить до створення ікон.
До теми: Володимир Гулій вміє не лише підібрати прикраси будь-якій жінці, а й самостійно їх виготовити із полімерної глини. Прикарпатець почав займатися такою незвичною для чоловіка справою два роки тому. Більше про це читайте у матеріалі – “Культ особи”.