У селі Старі Скоморохи Галицького району лісівники взялися вирубувати дерева. Проте місцеві жителі б’ють на сполох, мовляв, рубка – незаконна. “Галицький кореспондент” намагався розібратись, чому «гинуть» молоді дуби.

До редакції газети звернулась жителька села Старі Скоморохи Марія Клюба, яка проживає біля лісу. Жінка розповідає, що це невеликий масив нової діброви, де ростуть здебільшого канадські дуби. Він розташований на території Бурштинського лісництва, що належить до Галицького національного природного парку. Люди не згідні із вирубкою, відтак уже місяць намагаються їй запобігти.

«З одного боку стаєш, і можеш побачити кінець лісу», – розповідає пані Марія. У 1971 році його посадили школярі разом із мешканцями села. Проте 26 січня цього року дерева почали рубати. Люди б’ють на сполох, лісівники відповідають, що вирубка не суцільна, а проміжна, і дозволи на неї є. «Вони дали спокій Карпатам, бо весь світ вже говорить про них. Тому кинулися на малесенькі ліси. А для людей цей ліс – життя», – нарікає жінка.

Щоб якось перешкодити знищенню дерев, люди викликали поліцію, а також звернулись до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області та до лісівників. «Мені вдалось дізнатись, що 16 грудня голова Новоскоморохівської сільської ради Михайло Перепічка (куди входить село Старі Скоморохи – ред.) погодив дозвіл щодо спеціального використання природних ресурсів на 2019 рік», – наголошує Марія Клюба. Жінка попросила місцеву депутатку Тетяну Шевелу піти в сільську раду і взяти це рішення сесії. Виявилось, що його на сесію не виносили. Згодом управління екології та природних ресурсів дало дозвіл лісівникам рубати, а село погодило. «На папері наче все є і все погоджено, але це незаконно, адже на сесію сільради це питання не виносили. Тому лист голови не є дозволом», – наголошує пані Марія.

Депутатка сільради Тетяна Шевела під час спілкування із журналістами підтверджує, що на останній сесії її не було, але вона розпитувала працівників сільради щодо питань і запевняє, що ніякого рішення про ліс сесія не ухвалювала. «Нам сказали, що це санітарна рубка, але зрубують те, що їм треба», – підсумовує вона.

Без рішення

Натомість начальник відділу розвитку природно-заповідного фонду та екологічної мережі, біологічних та земельних ресурсів управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Віталій Семчук пояснює, що якраз із документами все гаразд. Мовляв, управління справді видало дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення в межах Галицького національного природного парку. Підстава – ліміти, видані Мінприроди. А ще такий документ повинна погодити сільрада.

Посадовець пояснює, що не обов’язково дозвіл має погоджувати сесія сільради, достатньо погодження виконкому або ж просто листа від голови села. Крім того, якщо протягом восьми календарних днів вони не отримують відповідь, то діє принцип мовчазної згоди. «Я думаю, що тут питання не в дозволах, а в якості проведення заходу (рубки лісу – ред.), наскільки лісівники точно виконують роботу, передбачену дозвільними документами», – зазначає пан Віталій. Чоловік наголошує, що цим питанням повинна займатися екоінспекція.

В екологічну інспекцію жителі села Старі Скоморохи звернення, звичайно ж, подали. Прес-секретар Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ольга Біленька це підтверджує і додає, що перевірити законність вирубки інспектори не можуть. Адже спершу потрібно отримати дозвіл від Мінприроди, а потім починати роботи.

 

Також «Галицький кореспондент» намагався зв’язатись із сільським головою Новоскоморохівської ради Михайлом Перепічкою. Проте на дзвінки він не відповідав. На робочому місці пана Михайла ми застати теж не змогли. Як пояснила нам секретар сільради Тетяна Нечесна, голова живе в Бурштині, декілька днів на роботу він не з’являвся, його телефон відключений, а іншого він не має.

Ситуацію нагнітають?

Прикарпатські лісівники стверджують, що у них все законно та дозвільні документи є. Мовляв, у Галицькому НПП на території Бурштинського лісництва згідно з матеріалами безперервного лісовпорядкування  Українського державного лісовпорядного виробничого об’єднання запроектовано прохідну вибіркову рубку. За словами начальника відділу охорони та захисту лісу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Поціховича, ліміти затверджені в Міністерстві екології. «Лісорубний квиток №10 від 16 січня 2019 року. Заготівля ведеться у кварталі 35, виділ 7, площа 5,6 га. Згідно з відводом, виписано 8 куб.м ділової деревини та 149 куб.м дров», – наголошує посадовець.

Також прес-секретар Івано-Франківського ОУЛМГ Ірина Бабій додає, що раз у 10 років у лісах працюють фахівці – таксатори, які обстежують лісові насадження. Вони пишуть проекти робіт, у яких описують лісові ділянки (склад, вік насадження). «Згідно з цими матеріалами плануються рубки, які найперше затверджуються у Міністерстві екології. Тільки тоді ділянка відводиться для рубки», – наголошує Бабій. Ділову деревину лісівники реалізовують підприємцям через аукціон. Дрова  продають населенню та бюджетним організаціям (школам, садочкам, лікарням). За словами прес-секретаря ОУЛМГ, виручені кошти йдуть у державний  і місцевий бюджети. «Зараз ситуацію нагнітають ЗМІ та екологи, які безпідставно кричать, що ліс рубають. Так має бути. Спочатку його садять. Сорок років ліс росте, за ним доглядають. Але це не означає, що одразу після 40 років його рубають. Ліс можна забирати тільки після досліджень таксаторів», – пояснює пані Ірина.

Також вона додає, що тільки за минулий рік лісогосподарські підприємства Івано-Франківського ОУЛМГ сплатили до державного бюджету понад 172 млн. гривень, у місцевий бюджет – 86 млн. грн., а це податок з доходів фізичних осіб, рентна плата, інші платежі, а також єдиного соціального внеску майже 69 млн. грн. З них Галицький НПП сплатив понад 777 тис. грн. у держбюджет і 15 тис. грн до місцевого бюджету.

Людмила ОЛЕНЮК

P.S. Від редакції. Поки люди збирають підписи, скаржаться депутатам, плачуть за кожним зрубаним деревом і сподіваються на те, що вирубку припинять, наші чиновники підписують папери та ставлять печатки, щоб пояснити законність своїх рішень. Для них «законна вирубка» є нормою, рутиною, звичним явищем і навіть наповненням бюджету. І так уже місяць. А ліс усе рідшає.