У №683 від 27 вересня 2018 року «Галицький кореспондент» друкував статтю «З дорогою не пофортунило» про ситуацію з вулицею Володимира Великого у селі Хом’яківка Тисменицького району. У матеріалі люди скаржаться на фермерське господарство «Фортуна», яке їздило вантажівками попри їхні будинки. За словами місцевих жителів, через це у них почались проблеми, зокрема потріскали стіни в домівках.

Як наслідок, у селі скликали позачергову сесію, на якій прийняли рішення перекрити дорогу. Дорогу перекрили, а сільський голова Тетяна Гредчук наклала вето на це рішення і видала розпорядження про його скасування. Сесія подолала вето, дорогу все ж перекрили. Проте фермерське підприємство «Фортуна» подало до суду на сільраду – хоче скасувати рішення. Вже минув рік, як суд розглядає цю справу. Кожна зі сторін висунула свої аргументи на захист власних інтересів.

Зауважимо, що під час судових засідань голова сільської ради частково визнала свою вину. Як стверджує пані Тетяна, було порушено процес прийняття рішення. Відтак вона каже, якщо до них надійде ще одна заява про перекриття дороги, то вони її розглянуть. Але для цього треба спершу дочекатися, щоб суд закінчився. Натомість місцева жителька Марта Малик переконана, що ніяких порушень не було. Саме тому вона з іншими жителями вулиці Володимира Великого долучилась до суду як третя сторона. Люди у своїх бідах частково звинувачували голову села.

Відтак під час розгляду справи адвокат сільради подав клопотання, щоб притягнули до відповідальності жителів села за неправдиві свідчення. Сільський голова запевняє, що у неї були підстави на це, адже щоразу на суді замість того, щоб розглядати проблему, яка виникла, у її бік лунали безпідставні звинувачення. У свою чергу, Марта Малик наголошує, що саме Тетяна Гредчук чомусь наклала вето на рішення сесії, а потім ще й видала розпорядження про скасування цього рішення.

Нагадаємо, що у попередньому матеріалі голова села запевняла, що саме коли мешканка Марта Малик була в.о. голови сільради, то підприємство почало будувати цю дорогу, аби доїжджати до своєї ділянки. На думку Гредчук, реагувати на проблему було треба саме тоді, у 2012 році.

У відповідь на це Марта Малик переконує, що її безпідставно звинувачують у бездіяльності. Жінка запевняє, що у цей момент вона була в декреті: «Моя дочка народилась 7 лютого 2013 року. Відповідно, з грудня 2012 року я офіційно пішла в декрет». Пані Марта показує знімки дороги за 2014 рік і вказує, що тоді дорога була тупиковою і ніякого містка не було. Жінка наголошує, що дорога не робилась при ній і це підтверджують документи.

До слова, земельну ділянку підприємству надала Тисменицька районна рада в грудні 2011 року, а в 2012 році вони отримали документи на будівництво ставків. У цей час Марта Малик виконувала обов’язки голови, проте вона наголошує, коли ці розпорядження видавались, про їх існування вона не знала. Мовляв, сільську раду ознайомили з ними після того, як дорога почала робитись, тобто у 2014 році і вже при іншому сільському голові.

“Тоді люди цікавились, чому дорога робиться. Нам відповідали, що дозвіл дав район і вони будуть рибу вирощувати. Спочатку ми нічого поганого у цьому не вбачали”, – згадує жінка. За її словами, люди думали, що десь-колись буде їздити одна машина, але згодом вони зрозуміли, що все не так. “Ми спочатку говорили із підприємцями та просили зробити іншу дорогу – через ліс. Нам казали, що документи на неї вже роблять, проте цього так і не сталось”, – зазначає пані Марта та додає, що підприємці не виконали своїх обіцянок.

Врешті і голова села визнає, що у цьому питанні є недопрацювання з боку громади та сільради. “Доцільним буде рішення суду, а далі будемо вирішувати проблему, коли виникатиме потреба”, – закінчує Тетяна Гредчук.

Людмила ОЛЕНЮК