Ми дожилися до того, що всі хотіли бути або юристами, або економістами, або, в крайньому випадку, лікарями… і обов’язково – гламурними на Лексусі. Пів Івано-Франківська сиділо в Однокласниках, інша половина – у Вконтакте. За це тисячам неуків з дипломами платили пристойні гроші. І так по всій державі, по всьому світу.
Криза мусіла настати, щоб заставити всю цю гламурщину на високих підборах вернутися в село на город з лопатою. Будьте готові до цього і криза від вас відступить. Картопля під смальцем буде смакувати не гірше італійських крем-супів. Просто переверніть свої голови – інакше – депресія. В багатоповерхових коробках точно стане щонайменше некомфортно, влада та Росія прискорять цей процес. Тому, усі в село, в ліс, по дрова… Щей й економія на уроках фітнесу .
3 thoughts on “Усі в села”
Comments are closed.
А слабо підписуватись під своїми коментами? Чи всі сміливі кричати не несучи відповідальність за написане, Юрій Друк написав від свого імені і толкує своє бачення публічно. Не вже так складно зрозуміти, що директор філії це не власник банку.
Олег Паньків
P.S. В вашому коментарі чуються нотки заздрощів, перестаньте рахувати чужі лексуси і у вас можливо з’являться свої 😉
Моє бачення кризи дуже схоже, це чимось нагадує християнський піст в його справжньому розумінні. Криза – це рушій розвитку, нормальні люди думають не про наслідки, аяк зробити, щоб їх не було. Я не маю нічого проти лексусів, верту, мобіадо, хороших парфумів, та одягу – це все супер, адже кожен не проти користуватись речима найвищої якості, проте це не сенс життя. Задайте собі питання я вмру за 5 хвилин, невже ви будете думати про свої статки, мобільній телефон, автомобіль, якщо так, то ви КОНЧЕНА людина. Гроші не мета – гроші засіб.
Автору ++
Олег Паньків
11 И купцы земные восплачут и возрыдают о ней, потому что товаров их никто уже не покупает,
12 товаров золотых и серебряных, и камней драгоценных и жемчуга, и виссона и порфиры, и шелка и багряницы, и всякого благовонного дерева, и всяких изделий из слоновой кости, и всяких изделий из дорогих дерев, из меди и железа и мрамора,
13 корицы и фимиама, и мира и ладана, и вина и елея, и муки и пшеницы, и скота и овец, и коней и колесниц, и тел и душ человеческих.
14 И плодов, угодных для души твоей, не стало у тебя, и все тучное и блистательное удалилось от тебя; ты уже не найдешь его.
15 Торговавшие всем сим, обогатившиеся от нее, станут вдали от страха мучений ее, плача и рыдая
16 и говоря: горе, горе тебе, великий город, одетый в виссон и порфиру и багряницу, украшенный золотом и камнями драгоценными и жемчугом,
17 ибо в один час погибло такое богатство! И все кормчие, и все плывущие на кораблях, и все корабельщики, и все торгующие на море стали вдали Иер 50:23, 51:13
18 и, видя дым от пожара ее, возопили, говоря: какой город подобен городу великому!
19 И посыпали пеплом головы свои, и вопили, плача и рыдая: горе, горе тебе, город великий, драгоценностями которого обогатились все, имеющие корабли на море, ибо опустел в один час!
20 Веселись о сем, небо и святые Апостолы и пророки; ибо совершил Бог суд ваш над ним. Ис 44:23, 49:13; Иер 51:48
21 И один сильный Ангел взял камень, подобный большому жернову, и поверг в море, говоря: с таким стремлением повержен будет Вавилон, великий город, и уже не будет его. Иер 51:63-64
22 И голоса играющих на гуслях, и поющих, и играющих на свирелях, и трубящих трубами в тебе уже не слышно будет; не будет уже в тебе никакого художника, никакого художества, и шума от жерновов не слышно уже будет в тебе; Иез 26:13
Откровение Святого Апостола Иоанна Богослова