Начальник Львівського управління Офісу великих платників платників податків ДФС Нонна Багмет, на обслуговуванні якого перебувають великі платники податків Західного регіону, в т.ч. платники Івано-Франківської та Закарпатської областей розповіла для редакції ІФ «Галицький кореспондент»  про особливості розрахунків із нерезидентами в 2019 році зокрема, про те, які строки встановлено для розрахунків/постачання за ЗЕД договорами з 07.02.2019 та за яких умов штрафи за порушення таких строків не застосовуються.

Нагадаю, що 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473). Зокрема було збільшено граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, а також встановлено умови за яких штрафи за порушення таких строків не застосовуються.

Тож, які строки для розрахунків/поставки товару наразі встановлено?

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5  становлять 365 календарних днів.

При цьому, прошу звернути увагу, що під валютний контроль підпадають операції з експорту, по яких не здійснено передоплати, та імпортні операції, по яких нерезиденту було перераховано аванс. На строк поставки резидентом за експортним договором, та розрахунку за імпортований, але не оплачений товар такі строки не поширюються.

Хочу наголосити, що НБУ скасував граничні строки розрахунків за низкою експортно-імпортних операцій. Зазначені зміни затверджені постановою НБУ від 14.05.2019 р. №67 та набувають чинності з 16 травня 2019 року

Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:

• імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
• імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
• імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техниіки та агрегатів;
• експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
• експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.

Крім цього, Національний банк дозволив банкам завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.

Коли штрафи не застосовуються?

Відповідно до пп. 1 п. 9 розділу III постанови Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»,  банк завершує здійснення валютного нагляду з дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує певної суми.

На сьогодні, відповідно до ч. 1 ст. 15 розділу III Закону №1702, даний розмір становить 150 тис. грн.

Проте, варто звернути увагу, що таке звільнення застосовуються лише у випадку відсутності ознак дроблення операцій з експорту/імпорту товарів.

Що ж є дробленням експортної операції? ДФС України роз\яснює, що дроблення операції з експорту товару (пп. 5 п. 3 розділу I Інструкції №7) – штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

• операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
• операції, пов’язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);
• сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж незначна сума (150 тис. грн.);
• сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Отже, граничні строки розрахунків за операціями з експорту, за перевищення строку яких передбачено нарахування пені, не поширюються на суми незначної незавершеної операції з експорту лише у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару.

Платники податків часто звертаються з питанням чи застосовується  відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, що відбулось до дати введення в дію Закону № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», тобто до 07.02.2019?

Статтею 13 Закону № 2473, який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 розд. II Положення, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з п. 2 постанови Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Таким чином, якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені Законом України від 23.09.04 №185/94-ВР «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті» (далі – Закон № 185), було порушено до дати введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», то застосовуються строки та відповідальність визначені Законом № 185.