Вітряки, геліосистеми, теплові насоси та інші альтернативні джерела енергії. Рахуємо, вибираємо.

Ще п’ять років тому сонячний колектор на даху чи вітряк біля будинку були цілковитою дивовижею для українців, „прив’язаних” до труб, батарей і дротів. Тепер на системи, що забезпечують освітлення, підігрів води і обігрів помешкань без використання газу й електрики, є стабільний попит. Експерти українського енергоринку прогнозують, що вже до 2012 року альтернативні джерела енергії забезпечать автономне існування 10-15% приватних господарств.
Ситуація на енергоринку країни не тішить. Електричні мережі доволі слабкі з погляду потужностей. Система комунального теплопостачання має колосальні втрати, які оплачують споживачі. Щороку дає про себе знати нестача лімітів газу. Плюс постійне зростання вартості енергії, якщо не для індивідуальних споживачів, то для підприємців. Виходячи з переліченого, варто пильніше придивитися до пропозицій на альтернативному енергоринку і прорахувати оптимальний варіант енергетичної автономії. Особливо, якщо ви власник заміського котеджу, дачі чи будинку в селі.

Гроші – на вітер

Досліджено: генерування вітроенергії в п’ять разів дешевше, ніж енергії сонця. Середня вартість вітрогенератора потужністю 2 кВт, залежно від компанії-виробника, — від 3100 у.о. Цей вітрогенератор здатний забезпечити електроенергією будинок середнього розміру. Разом із тим існують як портативні вітряки вартістю від 820 у.о. — суто дачний варіант, так і потужні промислові вітроелектростанції, які коштують 35 тис. у.о і більше — виробленої ними електрики вистачає на невелике село, або фабрику, або ферму чи торговий центр тощо.  
Вітряна установка ефективна в ситуації, коли об’єкт віддалений від лінії електропередачі і доводиться „тягнути” нову лінію, тобто встановлювати стовпи, трансформаторну підстанцію. В цьому випадку однозначно дешевше встановити вітряк. Ринок пропонує моделі, які працюють вже при вітрі від 2 до 5 м/с. Однак вважається доцільним комбінувати вітряки з іншими джерелами енергії — з дизельним генератором чи з сонячною панеллю — для того, щоби забезпечити себе енергією без перебоїв.
„Середня окупність вітрогенератора — 7-12 років. Якщо ж не проведена електрика, то термін окупності скорочується до 2-3 років, — розповідає директор компанії „Українська альтернативна енергія” Богдан Визенок. — У вітряних гірських районах строк окупності — 5-7 років. Установка функціонує 20-25 років, за цей час вона окуповує себе тричі. Вартість одного кіловата становить сім-десять копійок”.

І світить, і гріє

Геліосистеми (сонячна батарея плюс комплектне обладнання) використовуються переважно для нагрівання води і обігріву приміщень. Інший варіант — фотоелектрична система (сонячна батарея, акумулятор, перетворювач напруги), яка виробляє електроенергію.
Сонячні водонагрівачі установки (СВУ), інша назва — сонячні колектори, встановлюються на дахах і балконах. Вони є сезонними (дачний варіант, працює в теплу пору року) і всесезонними (цілий рік). Забезпечують гарячу воду, опалення, підігрів підлоги та води у басейнах. Частково (в холодну пору року) потребують використання додаткової енергії. Залежно від типу і характеристик вибраного устаткування, СВУ і ФЕС окуповють себе за час від 2-ох до 5-ти років. Середня вартість — від 4 тис. у.о. Термін роботи — 15-20 років.

Комплексний підхід

Серед інших альтернативних джерел енергії популярними є каміни з водяним контуром, теплові насоси, бензинові та дизель-генератори.  Камін з водяним контуром під’єднується до системи опалення і дозволяє обігрівати не лише кімнату, а й увесь будинок. В камінах з закритою топкою є можливість керувати процесом горіння: якщо мінімізувати подачу повітря спеціальним регулятором, то в’язанка дров, яка у відкритій моделі згоріла би за дві години, в закритій віддаватиме тепло 8-10 годин. Ціна: на 15 кВт — від 1700 євро, на 24 кВт — 2500 євро. Тепловий насос — система відбору теплової енергії з навколишнього середовища (землі, термальної води) для обігріву приміщень. Залежно від комплектації, коштує від 4 до 9 тис. євро. Середній термін окупності — 7 років.
Найдоступніші — бензинові та дизель-генератори. Вартість — від 500 у.о до 35 тис. у.о. Щоправда, ціна кВт такого „світла” — 14-56 коп. Тож застосування міні-електростанцій як єдиного джерела енергопостачання не є виправданим. „Більшість споживачів замовляють комплексні гібридні системи, які використовують енергію вітру, сонця, гідроенергію, енергію землі тощо, — повідомив Юрій Фаворський, експерт з техніко-економічних питань компанії „Аванте”. — Такий підхід дозволяє людям бути цілковито енергетично незалежними, навіть від примх довкілля”.

 

Наталія КУШНІРЕНКО

Оголошення

13 грудня,
субота
презентація
Альтернативні джерела енергії:
–    вітрові електрогенератори;
–    гідроелектростанції.
16.00, конференц-зала готелю „Надія”
Організатор: ВАТ „Добробут”
Тел.: 8 050 373 24 47