Літопис Галицький

«Олександр Шевченко, який балотується по 83-му виборчому округу в Івано-Франківську до Верховної Ради, звернувся до президента Зеленського з проханням дати оцінку діям нападників, що облили його фекаліями в міському парку і погрожували розправою.

Сьогодні увечері у соцмережах поширили відеоролик, на якому видно, що нардепа Олександра Шевченка в парку воїнів-інтернаціоналістів облили брудом, а невідомий за кадром при цьому говорить:  “От облили, народного депутата гімном облили, Сашу Шевченка, от сволочі…”.

Після цього випадку Олександр Шевченко на своїй сторінці у фейсбуці оприлюднив  відеозвернення, в якому звинуватив у нападі політичних конкурентів на окрузі – оточення ймовірного кандидата від партії “Слуга народу” Олександр Богачова».

(kurs.if.ua, 14 червня 2109 року)

У рік 7 527 [2019]. Причесався [того року] воєвода коломойсько-буковельський Александер Яш на  прозвисько Великий Будун Країни Гідноправдної, прилизався та [в білі сподні] вбрався, бо набили йому перед походом виборчим стрілу вельми важливу та [державотворчу] у парку піонерському посеред города галицького і треба було йому [на порозі] виборів дострокових перетерти зі [слугами народними], добазаритися по-мажоритарному, поблатувати на понтах та побалотуватися дорогою протореною до [ради верховної] та вельми розпущеної.

Був же муж сей вельми охайний, чепурний та шпетний, свої [порядки], аки Бандера, наводив, порохів не терпів і шматами політичними витирати їх [обіцяв] усюди, де бачив, а облачення носив білосніжні, аки схили гір буковельських, і помисли мав чисті, світлі та [пахучі], аки квітка едельвейс та інша скорзонера, на п’ять років [найближчих] у кріслі депутатському. Тож коли задзвонили йому в дзвони мобільні, то скочив він на коня свого [на фірмі] орендованого та хутко примчав, аки підйомник бугельний, і ставши посеред алеї паркової, [вертушку] бойову за звичаєм давнім у треніках кілька разів прокрутив, аки вентилятор [фейсбучний].

Та з’явився раптом перед воєводою коломойсько-буковельським Александером Яшем двійник його [теж Алекcандер] із обличчям новим, нічим не заплямованим, що у штабі вазеленському вельми старанно народу [своєму] прислужував, і мав же він помисли на кілька відсотків чистіші, і поле [електоральне] навесні угноєне, щоб бюлетенями рясними у липні розродитися. І стояли біля нього авторитети кримінальні та [патлаті], забудовники з бабками неміряними та комунальники з відрами повними та гукали йому: “Ти один, а [нас рать]!” і почали вони [усі разом] обливати воєводу коломойсько-буковельського помиями, нечистотами, брудом та іншими фекаліями, бо [зеленка] дорога у аптеці та політично заангажована.

Пішли тоді парком піонерським, аки лісом буковельським, за слідами [гарячими] нишпорки поліцейські, та не знайшли нічого, тільки в партію кілька разів ненароком [вступили] та піаром чорним та масним, аки кал кровоточивий, заляпалися. І [відтоді] штиняло вельми розборками партійними у городі галицькому і запахло [криміналом] та позовами судовими, бо правильно казав творець притч Саломон — не чіпай [нікого] і не буде смердіти.

НОРВАКС