Проєкт «Баба Доцька» почав своє існування 14-15 років тому. Тоді Марина Максимів, вона ж виконавиця ролі Доцьки, вирішила зробити те, що любила ще в шкільні роки – перекладати популярні російськомовні пісні на гуцульський говір. Загалом таких переспівів вийшло близько 40.
Згодом проєкт притих, оскільки Марина мала багато занять: робота на радіо та телебаченні, викладання риторики для дівчат у модельній школі, заняття у гуртку журналістики. «Мені просто бракувало часу. От і все затихло на багато років», – згадує вона.
Відродження Баби Доцьки сталося на початку березня 2019 року. Марина зізнається, що не мала якихось грандіозних планів, періодично в розмовах з друзями та знайомими виникала ідея про повернення до старого проєкту. «Коли ми почули Maruv і її пісню на конкурсі «Євробачення», то ніби щось клацнуло пальцями. Ми зрозуміли, що треба робити», – розповідає співачка.
На створення пародії на «Siren song» пішов тиждень. За цей час вдалось написати текст та мінусовку, зняти кліп і випустити все це в народ. До речі, тексти Марина пише спільно із своїми «менеджерками» – Олею, Уляною та Юлею. У першому випадку дівчата взяли сороміцькі коломийки, трошки їх підправили, і вони гарно лягли на пісню Maruv. Слова до «Слуги народу» Оля Баранецька написала сама за годину, а текст до «Зачепило» – всі разом за дві години.
Цікава історія написання пародії на пісню Jerry Heil «#ОХРАНА_ОТМЄНА». Марина протягом дня наспівувала її, потім вийшла з Олею на вулицю, і подруга перше, що сказала: «Усе життє, як гектар городу». «Ми навіть не думали братися за її переклад. Але зайшли в офіс, і за 15-20 хвилин текст був готовий», – розповідає Максимів. Знімали відео на телефон за 20 хвилин. Був лише один зіпсований дубль. А на монтаж відео пішла тільки година.
Співати Марина ніколи не вчилась. Колись ходила до музичної студії займатися на фортепіано, але диплом вона не отримала, оскільки рідко відвідувала сольфеджіо. У школі Максимів трохи співала, навіть пробувала виконувати пісні сольно. Проте завжди страшно переживала, і її відсторонили від справи. Коли Марина перейшла в іншу школу, її взагалі не взяли у хор – сказали, що вона не дуже добре співає.
Тепер же, каже Баба Доцька, її популярність зросла. Правда, впізнати виконавицю без хустки, сорочки і відповідного мейкапу важко – у житті вона інша. «Але коли я в образі, то люди фотографуються зі мною – і це приємно», – наголошує співачка. Також каже, що бути Доцькою не важко – так, як вона говорить, розмовляють в її рідному селі. Навіть у близькому оточені Марина часом говорить, як Баба Доцька. Каже, що це її рідне.
До речі, батьки Марини не були в захваті від її проєкту. Після пісні «Siren song» вони говорили, що так співати вульгарно та некрасиво. Але з кожним наступним кліпом змінювали свою думку.
Коли співачка із подругами розпочинали проєкт, то не бачили його чіткого майбутнього. Тепер Доцьку запрошують на концерти, корпоративи, вечірки. «Нас хочуть бачити, нас хочуть чути, і ми в цьому плані будемо розвиватися», – наголошує Марина Максимів.
Людмила Оленюк