Літопис Галицький

«Кількаденне навчання новоспечених депутатів від “Слуги народу” стартувало 29 липня у відомому готелі “Ріксос” у курортному Трускавці. Про це Ігор Фріс повідомив у мережі Фейсбук. “Формування особистості передбачає навчання. Щодня. Якщо просто описати цю ситуацію, то ми або розвиваємося, або деградуємо. Я обрав розвиток. І ті хто поруч – теж”, – ділиться враженнями Фріс.

Як відомо, юрист Ігор Фріс від “Слуги Народу” переміг у 84 окрузі (Галич та Тисмениця) на Парламентських виборах. Раніше Фріс забезпечував юридичний супровід команди екс-нардепа від Івано-Франківська Олександра Шевченка».

(galka.if.ua, 29 липня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Покотилися того року, аки колобки новоспечені, усі [слуги народу] божого до города трускавецького та вельми курортного, щоб [там] учитися, учитися і ще раз учитися, аки заповідав їм вождь, учитель та пророк [кухарки кожної] Зеленін. І подався разом з усією челяддю [зеленінською], щоб особистість свою чітко формувати та обличчя нове приміряти, знаменитий  у всіх землях [обітованих] боярин галицько-тисменицький Ігойко на прозвисько Готельман Недострачений.

Був же сей муж праведник, правник та нотаріус із дружиною [своєю], поборник свободний, нищитель порохів та хоронитель буковельський, вправний вайфаєдавець [агітаційний] та порушник тиші виборчої, і грозився він у поході виборчому ріки гірські у береги [бетонні] закувати, приборкати змія бурштинського, що димом [смердючим] смердів галицьких труїв, та агробізнес на землях тлумацьких вельми розвинути, але не знав [добре], як то зробити, бо [на таке] ще не вчився.

Уздріли ж тоді усі [слуги народні] у городі трускавецькому довкола себе ліси дрімучі діяльності законодавчої, припали до джерел [цілющих] од іржі корупційної та поставали гуртом, аки перед воротами новими, бо дилема стояла перед ними, аки [дим над водою] моря бурштинського, який шлях їм обрати і як розпізнати, що на камені роздоріжному [написано]. Та махнув вівчар невидимий гирлигою своєю, вівчарки [треновано] загавкали і ломанулися всі, хто був поруч, отарою єдиною, сміло [обравши] дорогу розвитку, і під дією сили тяжіння загального одказався боярин галицько-тисменицький Ігойко від шляху [деградації] окаянної та докотився до школи [депутатської] зі всіма недоучками, профанами та іншими анальфабетами [обраними].

І приходив до них воєвода мосійчуцький та про запити депутатські на пальцях [і цифрах] пояснював, воєвода добкінський [щось] у кишені підсовував, усміхався загадково і носом крутив, а дух чечетівський, аки [тренер] із голосування синхронного, витав над безоднею зеленою та пустою та навчав кольори [на кнопках] розрізняти, а хто не годен був втямити, тому велено було футболки [партійні] ніколи не знімати і, коли треба, на них підглядати.

Коли ж скінчилися теоретичні заняття, то повставали усі слуги [та прислужники] з-за столів своїх та у супроводі [юридичному] боярина Ігойка увійшли до хоромів тренажерних, аки до вальгали варязької, де чекав уже їх весь в білому із запахом [гарним] воєвода коломойсько-буковельский Адександер Яш, бойову вертушку розкручував та [манекен] ляшка-валяшка аперкотом на мати, аки бабу [половецьку], валив.

НОРВАКС