У другій серії циклу «Парламентські: остання мажоритарка» «Галицький кореспондент» познайомить своїх читачів із кандидатами у нардепи у 84-му виборчому окрузі з центром у місті Тисмениця. Це був найбільший округ за кількістю кандидатів, які один поперед одного намагалися прихилити виборців на свій бік хлібом та видовищем.

Буковель у поміч

На 84-му окрузі балотувалися 17 кандидатів, один з яких (чинний мер Тисмениці Степан Сворак) знявся з виборів. Переміг кандидат від партії «Слуга народу» Ігор Фріс, отримавши 22% голосів, Андрій Іваськів (ВО «Батьківщина») зібрав 14,36% голосів, 12,88% – висуванець від «Європейської Солідарності» Михайло Довбенко, самовисуванець Роман Вірастюк, який нещодавно через хворобу серця передчасно пішов із життя, здобув прихильність 11,06% виборців, 9,54% підтримки отримав свободівець Василь Попович, Володимир Гергелюк від партії «Голос» – 6,74%, Богдан Станіславський від Об’єднання «Самопоміч» – 6, 27%. Менше 5% голосів набрали Володимир Магаль, Роман Ткач, Руслан Карвацький, Ярослав Московчук, Дмитро Сатур, Марія Іванків, Володимир Воробій, Мирослав Куриляк та Віталій Куйбіда.

Переможець виборів у 84-му окрузі Ігор Фріс народився 29 вересня 1973 року в Івано-Франківську. Він відомий як власник нотаріальної контори, якою керує разом із дружиною. До команди «Слуги народу» потрапив невипадково: Ігор Фріс віддавна товаришує з власником курорту «Буковель», наразі ще чинним нардепом Олександром Шевченком. Окрім юридичної практики, родина Фріса займається ресторанно-готельним бізнесом, зокрема, їм належать готель «КрепДеШин» у Поляниці, який працює в мережі AllaCarte, що об’єднує готелі «ZimaSnow», та івано-франківський готель «Під темплем».

У 2014 році доньці Ігоря Фріса заборонили встановлювати літній майданчик на вулиці Страчених Націоналістів. Вулиця Страчених Націоналістів є особливою в історії міста через трагічні події, які сталися тут 17 листопада 1943 року. Гітлерівські окупанти тоді розстріляли 27 українських патріотів, членів ОУН. Відтак міськвиконком не погодив розташування літнього майданчика поряд з лобі-баром «Цимес» готелю «Під темплем», який належить Регіні Фріс.

Коли ж той майданчик все-таки встановили, міська влада почала вимагати його закриття. У відповідь власники готелю заявили, що звернуться за захистом до посольства Ізраїлю, у соцмережах прокотилася хвиля обурення, яку здійняв сам Ігор Фріс, тодішнього мера Віктора Анушкевичуса навіть звинуватили в антисемітизмі. Зрештою родині Фріса запропонували інше місце для розміщення літника – в самому центрі міста, біля Ратуші. Однак той відмовився. Мабуть, це вже була справа принципу.

У 2015 році Фріс балотувався до Івано-Франківської міської ради від партії “УКРОП”, але достатньої кількості голосів виборців не набрав. Цьогоріч на виборах йому допомогла потужна виборча кампанія та високий стартовий рейтинг партії «Слуга народу». Прихильність виборців Ігор Фріс здобував організованими ЗеКомандою поїздками на «Буковель». Окрім того, кандидат запропонував започаткувати шопінг-тури, які би включали відвідини хутрової столиці Прикарпаття, як називають Тисменицю, та курорт «Буковель». Та чи будуть вони безкоштовними після виборів?

Під час виборів досвідчений юрист Ігор Фріс не припиняв агітацію до останнього дня. У «день тиші», 20 липня, кандидат рекламував у соцмережі фрагмент відео з нового сезону серіалу “Слуга народу”. А безпосередньо в день виборів, 21 липня, у Тисмениці було зафіксовано безкоштовну Wi-Fi мережу, у назві якої містилася агітація за кандидата Ігоря Фріса. Вже о 12 годині цю мережу вимкнули, а на сайті провайдера з’явилося вибачення: мовляв, вони просто забули вчасно прибрати рекламу.

За тиждень до виборів Ігор Фріс запросив на дебати свого опонента Михайла Довбенка, якого, ймовірно, вважав своїм головним конкурентом. Проте, коли була можливість відвідати дебати, які проводило Суспільне, то Фріс відмовився.

Найбагатший кандидат

Друге місце на виборах посів представник ВО «Батьківщина» Андрій Іваськів. Цей кандидат уже мав досвід здійснення владних повноважень: з 2015 року він був депутатом Івано-Франківської обласної ради та секретарем постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування. Від 25 жовтня 2015 року Іваськів є членом Бурштинського міськвиконкому.

Свою передвиборчу кампанію кандидат розпочав з відновлення і будівництва спортивних майданчиків, стверджуючи, що ця тема йому найближча. Також кандидат звертав увагу на екологічні проблеми. В ефірі проєкту «Виборчий округ. Співбесіда», що проходив на телеканалі «UA: КАРПАТИ», Андрій Іваськів заявив, що необхідно терміново провести моніторинг екологічної загрози через діяльність Бурштинської ТЕС і дочекатися планової перевірки, яка мала відбутися 22 липня – наступного дня після виборів. Втім, коли працівників держекоінспекції Карпатського регіону на територію цього підприємства не допустили, жодної реакції від Андрія Іваськіва не було. Можливо, він засмутився через програш на виборах.

Варто також пригадати скандальну історію, в якій фігурує прізвище цього кандидата, щодо завищених цін на хліб та молоко для Галицької ЦРЛ. Як власник пекарні «Щедрий коровай» Андрій Іваськів і Галицька центральна районна лікарня уклали договір на 150 000 гривень для закупівлі 1000 кг хліба. Таким чином один кілограм хліба (трохи більше буханки) коштував 150 грн. За даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів E-data, за цим договором лікарня заплатила постачальнику навіть більше, ніж відзвітувала у ProZorro, а саме 199 тисяч гривень. Очевидно, було укладено ще один договір, який, ймовірно, забули вказати. За зверненням “Антикорупційної платформи” було відкрито кримінальне провадження.

Ще одна родзинка кандидата: у 2016 році Андрій Іваськів став найбагатшим депутатом обласної ради, задекларувавши 5,5 мільйона гривень готівкою.

На третьому місці – Михайло Довбенко, якого називають «вічним обличчям» української влади. Чинний нардеп балотувався від партії «Європейська Солідарність». Експрезидент Петро Порошенко не повністю прислухався до побажань громади щодо нових облич у політиці. Якщо на 83-му виборчому окрузі від ЄС висунули молодого і перспективного Олексія Петечела, то на 84-му окрузі – давно і добре знаного Михайла Довбенка. До слова, саме на його користь зняв свою кандидатуру чинний мер Тисмениці Степан Сворак.

Єдиним кандидатом, який міг протистояти і Довбенку, і Іваськіву, і Фрісу, міг би бути  Роман Вірастюк. 2014 року на виборах до ВРУ Вірастюк здобув другий результат, програвши нардепу Довбенку лише 0,4% голосів. Цьогоріч Роман Вірастюк активно розпочав свою передвиборчу агітацію, але ближче до виборів зник з поля зору виборців. Причиною тому стала хвороба.

10 липня в рамках політичної агітації Роман Вірастюк разом із братом Василем Вірастюком проводили силове шоу в селі Нижневі, що на Тлумаччині. За словами очевидців, кандидат тримався бадьоро, заспівав зі сцени разом із братом, оголосив промову, роздавав автографи. Але наступного дня стан його здоров’я різко погіршився, йому терміново провели операцію на серці (аневризма, розшарування черевної аорти), операція тривала 20 годин. Його стан тримали у таємниці, мало хто знав, що Роман Вірастюк у важкому стані. О 5-ій ранку 27 липня Роман Вірастюк помер. Хтозна, якби не ця хвороба, можливо, переможцем на 84-му окрузі став би саме він.

В одному із коментарів у соцмережі Фейсбук переможець виборів Ігор Фріс заявив, що за два тижні встиг об’їздити близько 30 сіл у своєму окрузі. У кандидата Вірастюка такої можливості не було, тож це зіграло на руку його опонентам.

Цікавим кандидатом на виборчому окрузі був Володимир Гергелюк. Кандидат від партії «Голос», або нове обличчя у політиці, за заявами лідера партії Святослава Вакарчука, виявився чи не найбільш скандальною персоною у цій політсилі. Раніше Гергелюк був в «Ударі», потім очолював «Народний контроль», згодом мав плани співпрацювати з «Громадянською позицією» та «Слугою народу», але врешті-решт опинився в «Голосі».

Відео- та аудіоматеріали у Фейсбуці про його присутність у різних організаціях розмістила журналістка Ольга Баранецька. За її словами, працюючи над телевізійним проектом «Народний контроль», Володимир Гергелюк займався жорсткою цензурою роботи журналістів і знімав телевізійні сюжети, які були йому невигідні.

На цих виборах Володимир Гергелюк повністю поклався на зіркового лідера «Голосу», адже саме в його округ Океан Ельзи приїжджав з безкоштовним концертом двічі.

Кандидат Богдан Станіславський отримав підтримку тільки в Тлумацькому районі і там, де його ім’я було хоч трохи відомим. Свободівець Василь Попович до середини перегонів взагалі кудись зник. На відміну від іншої кандидатки-свободівки Оксани Савчук, він не прикривався обличчям Руслана Марцінківа, хоча разом із мером Івано-Франківська з’являвся у телевізійних ефірах. Хоча в другій половині липня свободівський штаб зосередив свою увагу на просуванні кандидатки Савчук, Поповичу це не завадило увійти до п’ятірки лідерів.

Христина ДИЧАКОВСЬКА