В Івано-Франківську підрядники не отримують гроші за виконану роботу. Бракує коштів навіть комунальним підприємствам. Чому не вистачає грошей у міській казні?

В Івано-Франківську триває будівництво моста на Пасічну. Кошти на нього міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків просив навіть у президента України Володимира Зеленського. Тоді мер повідомив, що  будівництво моста разом із дорожньою розв’язкою та під’їзною дорогою буде коштувати 426 мільйонів гривень. Від держави він просить фінансування у розмірі 150 мільйонів.

Начальник управління капітального будівництва Роман Галіпчак додає, що роботи з боку вулиці Хіміків розпочнуться наступного року. Яка буде вартість асфальту, паливно-мастильних матеріалів тощо – наразі невідомо. Відтак ціна моста може ще зрости.

Також під час прес-конференції на мості 2 серпня міський голова сказав, що на будівництво моста в Івано-Франківську вже витрачено 136 мільйонів. Щоб фінансувати цей великий об’єкт, треба брати кредит. Така ситуація склалась, бо місто робить все своїми силами. «Якщо б нам допомогла держава чи Кабмін, процес був би швидшим і легшим. Будуючи міст, ми дещо недофінансовуємо: будівництво школи чи садка, ремонт дворів чи доріг», – пояснив мер.

Борг 10 мільйонів

Серед тих, кому не вистачає грошей, аби розрахуватися із підрядниками, – департамент житлової, комунальної політики та благоустрою. Директор департаменту Михайло Смушак не приховує, що бракує понад 8 мільйонів. Гроші потрібно заплатити, наприклад, за капітальний ремонт пішохідних доріжок на вулиці Воїнів-Інтернаціоналістів чи за ремонт території поблизу міського озера.

«Підрядники розуміють, що бюджетних грошей не вистачає. Вони чекають. Але мова йде про спеціальний фонд, гроші з якого витрачаються на роботи. А є ще один фонд, з якого оплачується прибирання міста тощо. Там борг – 1 мільйон 100 тисяч гривень», – розповідає головний комунальник міста. Загальний борг у департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою близько 10 мільйонів гривень.

До речі, у 2019 рік департамент увійшов із заборгованістю 18 мільйонів гривень. Деякі борги вдалось закрити тільки нещодавно. «Це проблема. Якщо ми комусь заборгували, значить хтось із кимось не розрахувався. Наприклад, не виплатив заробітну плану, не заплатив за матеріали чи протермінував кредити. Ситуація неприємна», – наголошує Смушак.

Борги, які зараз є, посадовець називає поточними. Згодом підрядникам гроші заплатять, але натомість з’являться нові борги. «У нас є міжбудинкові проїзди, які ми починаємо робити, але не маємо на них і третини необхідної суми», – каже Смушак.

Бракує департаменту грошей не тільки з міської казни, але й з державної. Наприклад, нещодавно провели тендер на ремонт вулиці Автоливмашівської. Він коштуватиме 28 мільйонів гривень, а є тільки один мільйон. Раніше сподівались, що частину грошей на ремонт дасть держава, проте цього не сталось. Втім Михайло Смушак дуже надіється, що гроші надійдуть із інших бюджетів.

Важко працювати

Підрядник Андрій Дідик виконує частину робіт на міському озері, але має підряди й на інші об’єкти. Раніше він робив благоустрій дворів, ремонт дахів, облаштування майданчиків тощо. Підприємець має багато непроплачених виконаних робіт. За щось підряднику гроші вже заплатили, за інше – ні. Але щоб працювати далі, каже він, треба оплатити зроблене. Бо, наприклад, озеро роблять із дорогих матеріалів, за них він мусить платити наперед, тобто доводиться вкладати власні кошти.

За словами підрядника, на тендер він йде з великими сумами, а потім виявляється, що призначення з бюджету на ті роботи – мінімальні або сягають десь 20% від загальної вартості тендеру. Саме тому роботи виконуються із перебоями, іноді їх доводиться навіть призупиняти.

Андрій Дідик стверджує, що підприємство виживає за рахунок приватних, а не державних замовлень. Каже, якщо було б нормальне фінансування, було б легше. «От ти маєш зробити роботу за пів року, розраховуєш заробити певну суму. А якщо це розтягується на два роки, то та сума змінюється зі 100% на 10%. І зрештою думаєш, навіщо ти взагалі це робив. Зараз я задумуюсь над зменшенням обсягів роботи або взагалі виходом з цього ринку, адже є багато закордонних пропозицій. Деякі проєкти я вже навіть почав», – зізнається підрядник.

А в нас все добре

Натомість в управлінні капітального будівництва запевняють: з фінансуванням великих проблем немає, хоча брак коштів дещо відчувається. За словами начальника управління Романа Галіпчака, у них цьогоріч є 146 об’єктів. Найдорожчі – новий міст на Пасічну, будівництво школи в Опришівцях, з’єднання Північного та Південного бульварів.

«Грошей не вистачає. Зараз літо, практично всі освітяни йдуть у відпустки, і їм треба дати гроші. Через це нестача коштів відчувається кожного року в цей період», – пояснює Галіпчак. Та, попри це, підрядникам кошти намагаються не боргувати і розрахунки здійснюють протягом тижня. А таке не можна вважати боргом, наголошує посадовець.

Директор департаменту освіти та науки Ігор Максимчук також каже, що ремонтами цьогоріч вони намагались охопити майже всі заклади освіти. Мова йде про всі види робіт – від благоустрою прилеглих територій до оновлення харчоблоків чи інших приміщень. Одним із найбільших об’єктів освітян Максимчук вважає школу №2. Там реконструюють частину будівлі під сучасний спортзал. Вартість таких робіт – 2 мільйони 800 тисяч гривень.

«Звичайно, брак коштів відчувається. Але ті об’єкти, які ми завершили, намагаємось профінансувати», – запевняє Максимчук. Про борги посадовець  відмовчується. Каже, ідеального фінансування немає, але скаржитися нема на що.

Боргують і КП

На комунальному підприємстві «Електроавтотранс» також бракує коштів.

З червня цього року в комунальному транспорті Івано-Франківська проїзд мав оплачуватись за допомогою електронного квитка. Та це довелося відкласти. Керівник підприємства Віталій Голутяк назвав три причини, чому так сталось. Перша – це труднощі при закупівлі обладнання. Наприклад, має бути 255 валідаторів, а є тільки 50. Причина в тому, що місто придбало багато нових автобусів, для яких потрібно докупити комплектуючі.

Друга причина – виготовлення карток. Поки департамент соціальної політики та департамент освіти і науки не передадуть бази даних про пільговиків підприємству, доти не можна буде зробити відповідні квитки. «Тендер ми вже провели. Як тільки все буде готово, ми можемо виготовляти електронні квитки», – пояснює Голутяк.

А третя причина – недостатнє фінансування цього проєкту. Наразі комунальне підприємство витратило понад два мільйони гривень. А реальна його вартість – 10 мільйонів. «Ми зараз чекаємо сервер для поповнення карток. Його вартість десь мільйон гривень. Ми зараз цих коштів не маємо. Але як тільки нам їх дадуть – купимо», – каже Віталій.

Директор підприємства пояснює, що поки нема самих карток, сервер не дуже потрібний. Тому як такої затримки з фінансуванням немає, та протягом вересня витрати можуть бути великі, а чи отримає «Електроавтотранс» такі кошти – питання.

Ще минулого місяця борг підприємства сягав 5-6 мільйонів гривень. Проте основні статті – зарплата, електроенергія та найнеобхідніші запчастини – “Електроавтотранс” закриває. Не вистачає коштів на реалізацію більших проєктів, хоча з цієї ситуації на підприємстві також шукають вихід.

А начальник комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» Віталій Бурко каже, що борги завжди були і є. В основному бракує грошей, щоб розрахуватись із заводами за асфальт. «У нас є два постачальники, і борг перед ними – десь по одному мільйону гривень», – пояснює Бурко. Періодично гроші за асфальт виплачують, потім знову з’являються борги, а з часом і їх закриють.

Все на медицину та освіту

Заступниця начальниці фінансового управління – начальниця відділу планування та аналізу бюджету Людмила Синоверська розповідає, що найбільшою проблемою в місті є освітня та медична субвенції. Брак коштів до кінця року в сфері освіти – близько 63 мільйони гривень, медицини – 58 мільйонів. Ця проблема не стала новиною, її очікували ще від початку року, оскільки держава виділила надто мало грошей. У 2018 році кошти на освіту та медицину місто шукало самостійно. Цьогоріч ситуація може скластись аналогічно, проте у фінуправлінні все ще сподіваються на додаткові гроші від держави.

Наразі ситуацію намагаються виправити за допомогою перерозподілу витрат. «У нас всі об’єкти важливі, але комусь витрати ми врізали, а комусь додали. Місто першочергово має забезпечити зарплату працівникам», – пояснює Синоверська та додає, що лікарні міста тепер мають ще й борги за інсулін перед аптеками. Якщо, знову ж таки, держава не дасть потрібну суму, ці витрати місто буде змушене покрити самостійно.

«Немає такого, що грошей немає, а є борги. Призначення є, просто вони ще не профінансовані. Але якщо місто взяло на себе якісь зобов’язання, то їх профінансують», – наголошує Людмила Синоверська. Вона пояснює, що зараз на все дати гроші просто неможливо, бракує фінансового ресурсу, оскільки медикам та освітянам виплачували відпускні.

«Проблеми у халтурників»

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків не приховує, що проблеми із грошима місто має. Але каже, що це все борги не наші, а держави. «Це держава нам боргує. Вона злочинно забрала у нас 320 мільйонів гривень (кошти, які держава не додала на освіту та медицину). Нехай віддасть ці гроші, і все буде гаразд», – каже мер.

На новий міст на Пасічну, за словами мера, гроші мусять знаходити. Бо що буде місто робити, якщо старий впаде? «Позичаємо гроші і будуємо», – наголошує Марцінків.

Він додає, що нормальні підрядники можуть працювати в борг, а проблеми з’являються тільки в халтурників. «От одні за півтора тижня стоянку зробили, і в борг, – наводить приклад міський голова. – А хто не хоче на цьому ринку працювати – нехай виходить. Хай залишаться ті підрядники, які будуть якісно робити і можуть трохи почекати. Місто борги закриває, хоча є певні проблеми і затримки. За минулий рік вже всі борги виплатили, тепер працюємо із поточними».

До речі, за словами міського голови, в управлінні капітального будівництва, керівник якого запевняв, що проблем як таких немає, борги насправді є. А різні відповіді Марцінків пояснює тим, що, можливо, в УКБ ще немає підписаних актів про виконані роботи…

Натомість Роман Галіпчак каже, що причина в бюрократії. Мовляв, ситуація міняється кожного дня і все залежить від того, коли акти приносять. «Зранку борги є, а після обіду – нема», – наголошує посадовець.

Людмила ОЛЕНЮК