Днями

ПЕТРОВИЧ

Розповів приятель. Займається він покрівлями. Працювала у нього бригада покрівельників – двоє молодих, після армії, й один зрілий – років 60. Спокійний, розсудливий, мовчазний, а ті два – повні телепні. А тепер власне історія: почали вони з ним жартувати, приколюватися в два рила, тривало це кілька днів, у результаті від слів дійшло до справи – прибили його робочі черевики цвяхами до підлоги. Наступного дня Петрович незворушно відірвав кліщами черевики від підлоги і… замовк. Мовчить день, мовчить два, працює, з ними за стіл не сідає, ні обідати, ні пити чай. Тут хлопців совість замучила, один підходить і каже:

“Петровичу, перестань, молоді, дурні, переборщили, вибач, більше не будемо!” Петрович: “Гаразд, я так само в чай вам більше сцяти не буду…”

Якось

ОЛЕНІ

Реальна історія з життя ентомологів. Жук-олень – красень завбільшки з півдолоні, з великим рогом (звідси й назва), дуже рідкісний і цінний колекційний екземпляр. І ось в електричці, на превелике здивування навколишньої публіки, розмовляють між собою пристойні з вигляду чоловіки, на накурених наркоманів нібито не схожі:

– Уявляєш, вже олені полетіли…

– Наловив?

– Та вони, зарази, так високо в дубах ховаються – сачок не досягає.

– Треба було на пиво приманювати. Олень пиво любить страшно! Суне хобот і смокче, кайфує, хоч голими руками бери. Я минулого року з Дністра їх стільки привіз… А якщо на дубах сидять – тут, звичайно, фіг зловиш.

Колись

КОТИК

Мирний сімейний вечір перед телевізором. Мама. Тато. Син. По ящику показують якийсь фільм про сімейство котячих, починаючи від домашніх кішок і до хижаків.

Син:

– Мамо! Давай візьмемо котика! Ну, будь ласка! Ну, давай візьмемо котика!

Мама:

– Ні, синочку. Нащо нам головний біль? Виросте, буде пісяти і какати по кутках.

У цей час по телевізору показують тигрове сімейство.

Синочок:

– Мамо! Як не можна котика, давай візьмемо тигренятко!

Тато (меланхолійно):

– Ні, дорогий! Коли він виросте, то вже ми пісяти і какати по кутках будемо!

І взагалі…

Захотілося павукові одну з зірок, що падають, у свою павутину зловити. А що? Буде світити ночами і приманювати дурних метеликів і комах. Плів він, плів, весь ліс обплутав павутиною, але зірку так і не піймав. Хоча необережних комашок і метеликів у неї сила-силенна втрапило. Але він на них навіть уваги не звертав. Йому потрібна була тільки зірка. Так і помер він з голоду і втоми. А може, від чогось іншого?