Триразовий голова міськради, несамостійний «свободівець», король гральних автоматів та політик без політичного минулого – такими були образи  кандидатів у народні депутати на 87-му виборчому окрузі з центром у місті Надвірна. Чим тутешні претенденти на депутатське крісло прославилися ледь не на всю Україну – у циклі «Парламентські: остання мажоритарка».

Переможцем на окрузі став представник політичної партії «Слуга народу» Зіновій Андрійович (37,80%), на другому місці – член ВО «Свобода» Михайло Іваночко (13,40%), у трійці лідерів опинився представник «Європейської Солідарності» Юрій Голіней (10,26%), трохи відстав від нього висуванець ВО  “Батьківщина” Ігор Писклинець (10,13%), упритул до групи лідерів наблизились Святослав Никорович від «Самопомочі» (8,20%) та Володимир Тищенко від «Голосу» (8,10%). Не змогли подолати бар’єр 5% Роман Марцінковський, Андрій Голинський, Іван Войташек, Ігор Росипайло, Михайло Андрійович, Михайло Тимчишин та Ростислав Сав’юк.

Корупційні скандали

Зіновій Андрійович – чинний мер Надвірної ще з 2006 року. Зрозуміло, його важко назвати новим обличчям у політиці, але це не завадило пану Зіновію перемогти. До речі, цей округ був чи не єдиним, де переміг саме кандидат від партії, а не партія провела свого кандидата. Великий відрив від конкурентів засвідчив, що надвірнянці продовжують довіряти своєму меру навіть попри те, що він встиг засвітитися у декількох скандалах, пов’язаних із корупцією.

Розпочнемо з того, що на посаді мера Зіновій Андрійович укладав договори із компанією «Аглобуд», яка належить його рідному брату Андрію Андрійовичу. Звісно, тоді ніхто ще не чув про відкриті тендери, тож інформації про укладення договорів у загальному доступі не було. Все було би тихо й непомітно, якби не  скандал, що розгорівся навколо ремонту та реконструкції даху дитячого дошкільного закладу «Квітка Карпат». Підприємство Андрія Андрійовича вказало у документації завищену суму на виконання робіт. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження, після чого фірма повернула переплачені їй 126 тисяч гривень. У справі фігурував мер Надвірної як замовник робіт, проте жодного покарання він не поніс.

В ефірі телеканалу UA:КАРПАТИ під час програми «Виборчий округ. Співбесіда» на запитання, чи знав він про те, що його брат обкрадає місто, Зіновій Андрійович відповів заперечно, але не надто переконливо.

Пізніше мера Надвірної звинуватили у рейдерському захопленні земельних ділянок в урочищі Городище, що на лівому березі річки Бистриця. Ці землі перебувають у приватному користуванні ТОВ «Сонячне озеро», однак під приводом виявлення на цьому місці історичних поховань Зіновій Андрійович розпорядився передати їх міській раді. На приватних ділянках розпочалися роботи зі встановлення «символічного хреста», втім власники висловили обурення діями мера, адже у них на руках були всі документи, які свідчили про те, що це місце не має ніякого історичного значення.

Нечесна агітація

Однією із головних і болючих проблем для Надвірнянщини досі залишається утилізація сміття. Будівництво сміттєсортувальної лінії заплановане тут ще з часів другої каденції чинного мера. Свого часу завдяки іноземним інвесторам було розроблено проект будівництва такого підприємства, але для його розташування не вдалося знайти відповідного місця. Вартість робочого проєкту полігону ТПВ і сміттєсортувальної лінії в урочищі Чобіток становила 72 916,852 тис. гривень, для його спорудження було виділено земельну ділянку площею 9,7728 га. Проте ні грошей, ні сміттєпереробного підприємства у Надвірній так і не побачили.

Так само досі немає просування у створенні Надвірнянської ОТГ, яка могла би вирішити, зокрема, проблему ремонту автошляхів – про це говорив Зіновій Андрійович на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. До слова, останній, коли дізнався скільки років Андрійович обіймає посаду мера міста, щиро здивувався, але нічого не сказав. Мабуть, вже й сам забув про свою обіцянку «нових облич» у владі.

Передвиборчу боротьбу важко було назвати чесною. Спершу агітація за Андрійовича з’явилася на транспортних засобах, від неї він, щоправда, потім відхрестився: мовляв, у штабі працює багато людей і він не знає, де саме вони розміщують агітаційні листівки. Згодом агітками Андрійовича почали заклеювати банери конкурентів, скажімо, Святослава Никоровича. Мер Надвірної потім пояснив, що це сталося помилково. Зрештою, на одному з випускних вечорів Зіновія Андрійовича упіймали на тому, що він роздавав гроші випускникам шкіл та запрошував їх на «Буковель», при тому, що агітація в навчальних закладах суворо заборонена законом. Але покарання за це він, звісно, не поніс.

Окозамилювання

Депутат обласної ради Михайло Іваночко запам’ятався активною громадською позицією на початку бойових дій на Сході: він показово пройшов комісію у військкоматі. Проте на передовій його так і не побачили, хоч за станом здоров’я він придатний. Михайло Іваночко пояснював цей казус тим, що натомість він займався волонтерством.

І це не єдине його «окозамилювання». У грудні 2018 року на сесії Івано-Франківської обласної ради депутати розглядали питання «Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю «Газовидобувна група» у користування ділянки надр». Іваночко спершу виступив із осудливою промовою: «Вже другу сесію поспіль ми роздаємо наші українські надра невідомо яким фірмам, із сумнівним капіталом. Потім виявляється, що ці фірми жирують, платять кошти нашим олігархам, які обдирають Українську державу». Але вже за якусь хвилину він проголосував за це рішення. Тоді депутат заявив, що він вчинив так, як зобов’язала його партія.

Взагалі, Михайло Іваночко суворо дотримується партійної дисципліни. Одразу після Революції Гідності громада запропонувала йому очолити Надвірнянську РДА. Він зайняв це крісло, але незабаром відмовився від посади, посилаючись, знову ж таки, на рішення партії. Чи уміє Михайло Іваночко приймати рішення самостійно, невідомо. Так і хочеться поставити йому дитяче запитання: якщо всі стрибатимуть з моста, ви теж стрибнете?

Чиновник із бізнесовою жилкою

Представник ВО «Батьківщина» Ігор Писклинець у 2008 році став головою Надвірнянської РДА. І відразу став фігурантом скандалу із розтратою «повеневих» грошей, через яку було порушено кримінальну справу. Як головний розпорядник коштів (мова йде про 2-3 млн. грн.) він підписав бюджетне призначення про переведення коштів на рахунки підрядників, які начебто завершили відновлення міста після повені, не пересвідчившись у обсязі та якості виконаних робіт. Винних у цій справі так і не знайшли.

Попри те, що свого часу лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко завзято боролася із гральним бізнесом, член її партії Ігор Писклинець був власником мережі букмекерських контор. Свого часу один із гравців, Роман Юркевич, подав на чиновника-бізнесмена до суду, вимагаючи повернути йому втрачені на ставках гроші. Тоді виявилося, що букмекерські контори, до діяльності яких був причетний Ігор Писклинець, працюють без касових апаратів.  Нема чеків – нема доказів, що хтось щось виграв чи програв. До слова, той судовий позов Романа Юркевича було задоволено.

Ще один скандал, в якому фігурує ім’я Писклинця, стосується привласнення земельних ділянок в урочищі Добротівська гора в селі Добротів. Земля має особливий статус культурної спадщини, проте це не завадило начальнику відділу культури РДА Олександрові Зварчуку підписати необхідні дозвільні документи для їх вилучення та відчуження. Щодо Зварчука було відкрито кримінальну справу, він сплатив штраф у повному обсязі, що фактично означає визнання провини. Втім без посади він не залишився і досі очолює відділ культури Надвірнянської РДА.

Інші

Депутат обласної ради від БПП “Солідарність” Юрій Голіней не був надто активним під час виборчої кампанії. Можливо, на це йому бракувало часу, оскільки позиціонує політик себе як серйозного бізнесмена.

Володимир Тищенко балотувався до Верховної Ради від партії Голос” Святослава Вакарчука. Однак при цьому він залишався керівником Івано-Франківської обласної організації партії “Християнсько-ліберальний союз”. Трохи раніше цей політик балотувався до обласної ради від партії “Третя сила” одіозного Леоніда Черновецького. Останній, нагадаємо, був наближеним до лідера скандальної секти Сандея Аделаджі, якого підозрюють у численних шахрайствах та махінаціях зі своїми вірянами. Згідно з даними YouControl, Тищенко є власником 14 підприємств на території Івано-Франківщини.

Ще один депутат облради, Святослав Никорович, який був висуванцем партії «Самопоміч», одразу оцінив, що головний його противник – Андрійович. Тому спробував запросити мера на дебати, але той на запрошення не відреагував. Також він постійно постив на своїй сторінці у соцмережі скандальні розслідування щодо своїх опонентів. Але здобути прихильність виборців і перемогти це не допомогло.

Христина ДИЧАКОВСЬКА