Літопис Галицький

«Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків розпорядився підготувати Етичний кодекс працівника міськвиконкому… Кодекс мають узгодити з профкомом і дати на підпис усім працівникам…

“Смішно, коли один начальник управління публічно критикує іншого, це потрібно обговорити спочатку всередині, а потім виносити”, – сказав Марцінків…

Додамо, що ідея Руслана Марцінківа з етичним кодексом насправді вже була реалізована, про що він, очевидно, просто не знав. “Етичний кодекс посадових осіб виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради” був затверджений в Івано-Франківську ще в 2008 році, однак той кодекс забороняє лише “упереджену необґрунтовану критику” і закликає посадовців до “конструктивного аналізу” дій своїх колег».

(https://kurs.if.ua, 20 серпня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Смішно було того року в городі галицькому, аки у [раді верховній] та кварталі вечірньому вкупі, бо похитнулися у бояр міськвиконкомівських устої [моральні], аки вежа вавилонська, розперезалися вони вельми, дрескодів [чиновницьких] не дотримуючись, та публіку критичну один одному робили, фіглі-міглі свої виносили [на люди] й показували, дурня валяли та клеїли, аки оголошення [свободні] по стовпах уличних, лаха вельми неетично дерли з воєвод усіляких [комунальних] та жерлися між собою, аки пауки та гідри корупційні, порядок, дисципліну та інші понятія [партійні] нарушаючи.

Уздрівши занепад такий [глибоко] моральний у мережах соціальних, стривожився вельми лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько Кодексотворець [Етики] та Хреститель Тверезості та перестав за завітом старим кобзаревим дожидати Вашингтона [на баксі] зелененькому із законом новим, праведним та [дрібними буквами] написаним, і став сам нові закони творити, суворі та конспіративні.

Помолився муж сей вельми [патріотичний] перед іконами бандерівськими, другого пришестя Андрійовича з наведенням [порядку] попросивши, та пішов за покликом серця та з волі небес партійних [нові] заповіді благочестиві для бояр галицьких добувати, і стелися бруківка за ним зонами пішохідними, облітали листівки, [мерією] проплачені, зі стовпів та парканів, аки листя осіннє, та верби золоті росли. І здійнявся він [освяченим] Ліфтом Вознесіння на Міст Преображення, і накрила його там хмара огненна, аки шкарпетка [вірус] хаммерманів, та звалилася на нього, аки стара [ліпнина] у середмісті города галицького, брила закону морального, звана Писаний камінь.

І приніс Руслан-Марципан [скрижалі сі] до города галицького, та поставив на місці яйця коло ратуші, та, не розібравши нічого у написах [давніх], повелів комунальникам своїм гарною синьою фарбою замалювати усе, а сам, сівши на точку п’яту свою, згадав шосту [точку] декалога націоналістичного і вписав на камені буквами золотими наказ [єдиний], щоб говорили тільки з ким треба про [справу] благоустрійну та мостобудівну, бо вчинки героїчні самі за себе говорять. А там, де крізь фарбу блідоньку старі письмена про [аналіз конструктивний та критику упереджену] проступали, аки повість літ минулих, наклейки свободні, за звичаєм стовпотворців передвиборчих, наліпити наказав.

НОРВАКС