До 110-річчя від дня народження члена ОУН Михайла Джерджа рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення йому анотаційної дошки в Івано-Франківську на фасаді будинку по вул. Матейка №4, в якому він народився і жив до 1940 року. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Руслана Марцінківа…

Михайло Джердж, син Данила і Марії, народився 10 листопада 1909 року у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ). Його батько, професор Данило Джердж, спочатку був викладачем, а в 1928–1933 роках – директором тутешньої Української державної гімназії. По батьківській лінії його бабуся Меланія Злепко походить із села Возилова (Бучацький повіт на Тернопільщині).

Спочатку Михайло навчався в Українській державній гімназії у Станиславові, яка була центром національного виховання української молоді міста й навколишніх сіл. Патріотичне виховання тут було на високому рівні. У гімназії діяли учнівські об’єднання: пластова організація, «Самоуправна шкільна громада», шкільний кооператив «Єдність» (заснований Д. Джерджом), різноманітні наукові гуртки.

У 1928–1929 навчальному році за дозволом директора Данила Джерджа в гімназії увійшли в ужиток «мазепинки» (на зразок гетьманських шапок), в яких ходили Українські січові стрільці (УСС) під час Першої світової війни. Національний рух захопив гімназійну молодь, яка засновувала організації-«громади», що сприяли вихованню у патріотичному дусі. З гімназії виходили молоді люди, борці за українську ідею, які згодом своєю діяльністю серед суспільності впроваджували її в життя.

У 1930–1940-х роках Михайло Джердж брав активну участь у визвольній боротьбі УВО та ОУН. Ще під час навчання він проявив себе як активний молодіжний діяч, за що його переслідувала польська влада. У міжвоєнний період важливою складовою діяльності ОУН було поширення свого впливу на легальні українські культурно-освітні, господарські, молодіжні, спортивні товариства та установи – «Просвіти», кружки «Рідної Школи», «Соколи», кооперативи, організація «Сільський Господар».

В інструкції Крайової Екзекутиви ОУН (КЕ ОУН) за 1929 рік йшлося про те, що члени ОУН повинні опановувати культурно-освітні товариства, ініціювати створення при товаристві «Просвіта» різноманітних секцій, де можна було б вишколювати молодь. Вони називались по-різному: Гуртки молоді, Культурно-освітні гуртки, Самоосвітні гуртки, Студентські гуртки, Студентські секції. Усі вони були передвишколами ОУН.

У 1929–1930 роках у Станиславові в Українській державній гімназії діяв таємний націоналістичний гурток, члени якого влаштовували дискусії на актуальні теми, читали часописи «Діло», «Сурму» та «Український Голос» з Парижа. У газеті «Діло» висвітлювали найважливіші суспільні події та процеси, багато матеріалів присвячували українсько-польському діалогу та діяльності ОУН. Газета «Сурма» була пресовим органом УВО, а згодом ОУН. Іншим офіційним виданням був часопис «Розбудова нації».

Нерідко члени ОУН йшли до «Просвіти», де проводили збори. Зокрема, 2 листопада 1931-го у Станиславові в осідку читальні Княгинин-Гірка відбулася широка нарада активних містян, на якій обрали комітет, що відразу приступив до роботи, і вже 9 листопада було сформовано Центральний комітет, до якого ввійшли: д-р Юліян Олесницький, д-р Олександр Чорненко, інженер Теофіл Горницький, студент Михайло Джердж, директор «Земельного Банку Гіпотечного» Теодор Мартинець (у минулому – сотник УГА, який під час Листопадового зриву вивісив на львівській ратуші жовто-блакитний прапор).

«Дня 13. XI. відбувся з’їзд голів 16 читалень Станиславівської округи теж у присутності представників Головного Товариства. Після визначення напрямів організаційно-освітньої роботи, присутні зобов’язалися закупити до читальних бібліотек на призначену суму книжок у книгарні «Просвіти», – так писали в часописі «Діло» за 28 листопада 1931 р.

У 1927 році, після закінчення Станиславівської Української державної гімназії, Михайло Джердж вступив на медичний факультет Львівського університету, однак закінчити його не зумів через часті арешти за участь в оунівському підпіллі. Зокрема, 23 грудня 1932 року М. Джердж був заарештований разом з іншими особами, яким закидали приналежність до ОУН. На початку січня наступного року, як подає газета «Діло», «всіх вичислених у нас в одному з попередніх чисел арештованих у Станиславові випустили по двох днях на волю. В арештах задержали тільки студ. Михайла Джерджа, якого перевели до в’язниці при окружнім суді» (часопис «Діло» за 1 січня 1933 р.). М. Джердж вийшов на волю тільки через два місяці – на початку березня 1933 року.

Однак ні арешти, ні постійні переслідування не зламали духу молодого оунівця. Вже наступного року він ввійшов до складу Окружної екзекутиви ОУН в Станиславові, де з червня 1934-го виконував роль заступника коменданта. М. Джердж часто їздив селами Станиславівської округи і проводив активну роботу щодо організації місцевих осередків ОУН. І це при тому, що він перебував під постійним наглядом польської поліції. Одна з таких поїздок до села Ямниці зафіксована у поліцейському звіті: «18.03.1934 р. прибув в Ямницю до Михайла Савчака о 13.00 годині Михайло Джердж, син Данила і Марії, що живе в Станіславі по вул. Матейка, 33, член ОУН і знаходився з ним до 17 години в читальні «Просвіти». О 17.34 виїхав в Станіслав…».

Після приєднання Західної України до УРСР розпочався процес її «радянізації», що супроводжувався, зокрема, репресіями проти націоналістів. Роботу НКВС полегшувало використання виявлених матеріалів польської поліції про діяльність ОУН і залучення колишніх польських «сексотів». В усіх розсекречених документах і матеріалах колишніх польських спецслужб вживаються справжні й прибрані імена агентів, а також їхні різні псевдоніми. На відміну від польських, у радянських документах вжиті лише псевдоніми українських повстанців, а справжні й прибрані імена залишаються дотепер засекреченими й невідомими. За кожною такою справою проходить не одна людина – іноді від 10 до 100 осіб, а то й більше. Тож мова йде про тисячі підпільників, про тисячі борців за українську державність.

Сов. секретно

В Ы П И С К А

из списка руководящего состава организации «ОУН» по Станиславскому следственному отделу польской полиции.

1. Станиславская окружная организация.
2. Д Ж Е Р Д Ж Михаил Данилович.

В Е Р Н О: опер. уполном. 2 отд-ния 2 отдела УГБ сержант Госбезопасности (печатка, підпис – авт.) /Хомушко/.

26 квітня 1940 року (постанова на арешт датована 25 квітня) за приналежність до ОУН Михайла Джерджа заарештували радянські органи держбезпеки. Цього ж дня начальник відділу УДБ НКВС Чалий, у присутності Фролова, Горовенко і Фурмана Івана Олексійовича, провів обшук помешкання Михайла Джерджа в м. Станіславі у будинку на вул. Матейка, 33. В анкеті заарештованого Джерджа М. Д. є запис: «Задержан Станиславским НКВД по ст. 54-10-11 УК. Факт. регистрацию прошел в Станиславской тюрьме НКВД…».

В усіх актових записах – ордерах на арешт, протоколах допитів, судових вироках, постановах, а також в інших архівних матеріалах – вказане місце проживання Михайла Джерджа в м. Станіславі у будинку на вул. Матейка, 33.

Для того, щоби звинуватити Михайла Джерджа у приналежності до ОУН, радянські каральні органи влаштовували допити жителів міста Станіслава Серочинського Рафаела Володимировича (особова справа №38), Рибак Марії Іванівни (особова справа №37), Світного Михайла Васильовича (особова справа №13), Кардаша Юліяна Григоровича, учительки школи (НСШ) №14 Никифорак Анни Мар’янівни та інших.

Скажімо, у протоколі допиту від 4 травня 1940 року звинуваченого Світного Михайла Васильовича читаємо:

Вопрос: Вы учились в Львовском государственном университете, назовите лиц, которые совместно с Вами учились в этом университете из жителей г. Станислава?

Ответ: В Львовском университете со мной учились следующие лица из г. Станислава с 1928 г. по 1934 г. март месяц: Гриневич Олег – 31 лет, Пиндус Ярослав – 29 лет, Горовиц Йосиф – 31 лет, Слюсарчук Атаназий – 32 лет, Олесницкий Богдан – 28 лет, Кечун Роман – 27 лет, Джердж Михаил – 31 лет, Олесницкий Роман – 27 лет, Каминский Теодосий – 26 лет, Ильба Роман – 28 лет, Австер Макс – 30 лет, Винник Евгений – 31 лет, Проскужицкий Платон – 35 лет, Рубчак Зенон – 28 лет, Салук Тадей – 30 лет, Левицкий Владимир – 31 лет, Радывил Александр – 35 лет, Аксентий Владимир – 29 лет, Ульванский – 27 лет, Костецкий Сергей – 30 лет…

Вопрос: Кто и какое участие из перечисленных выше Вами лиц принимал в политической жизни при польском государстве?

Ответ: Я знаю, что в политической жизни при б. польском государстве принимали участие из перечисленных выше лиц следующие:

1. Слюсарчук Атаназий, его я видел на нескольких митингах как в 1933 г., так и в 1936 г. или 1937 г., митинги эти организовывались УНДОвскими (Українське національно-демократичне об’єднання – авт.) послами для украинцев в г. Станиславе, на этих митингах Слюсарчук не выступал, он также присутствовал на рефератах которые читались в «Украинской беседе» г. Станислава.
2. Джердж Михаил, принимал активное участие на вышеуказанных митингах, созываемых партией УНДО в зале «Сокола» в г. Станиславе. Помню, что примерно в 1933 г. на одном из таких митингов Джердж выступал против политики УНДО, а именно на отчетном собрании партии УНДО в доме «Украинской беседы». На этом собрании он присутствовал как гость, будучи членом «Украинской беседы».

Джердж также выступал со своими рефератами в том же доме «Украинской беседы» в г. Станиславе. Помню, что примерно в 1934 г. он выступал два раза со своими рефератами, содержание его рефератов с которыми он выступал перед украинским народом в «Украинской беседе» организ. партией УНДО…

Протокол записан с моих слов верно, лично мною прочитан, в чем и расписываюсь. Свитный М.

Допрос прерван в 8 ч. 50 мин. 4/ІV–40 г.

Допросил пом. оперуполномоч. 2 отд-ния 2 ОТД.УГБ /ГОРОВЕНКО/.

У постанові про звинувачення Михайла Джерджа від 8 травня 1940 року у справі №27882 записано: «Джердж Михаил Данилович остаточно изобличается в том, что он является активным учасником К-р организации Украинских Националистов (ОУН) существующей в г. Станиславе. Являясь враждебно настроеным к политике ВКП(б) и Советской власти, по заданию организации проводил К-р деятельность направленную против СССР и за создание «Самостийной Украины» (пом. опер. уп. 2 отд-ния 2 отд. УГБ УНКВД по Станиславской обл. Горовенко)».

У протоколі допиту старшого бухгалтера Станіславського ПРЗ Юліяна Кардаша від 4 червня 1940 р. є запис: «Мне известно, что Джердж Михаил был деятельным украинским студентом… Когда он учился в Львовском университете состоял в украинской студенческой громаде или в «Молодой громаде» г. Станислава и был активным ее членом. Неоднократно выступал на собраниях украинской молодежи в г. Станиславе…».

17 серпня 1940 року в обвинувальному акті у слідчій справі №27882 Джерджа Михайла Даниловича за ст. 54 п. 10 і 11 УК УРСР на основі санкції прокурора виголошено звинувачення: «Джердж Михаил Данилович, 1909 года рождения, уродженец г. Станислава, по национальности украинец, гр. СССР, происходит из семьи служащего с высшим образованием, до ареста… состоял членом общества «Просвита», «Ридна Школа», «Студенческая секция»… проживал в г. Станиславе.

В том, что: являлся активным участником контрреволюционной организации украинских националистов «ОУН», вел организованную антисоветскую агитацию, направленную против Советской власти, кроме того в прошлом неоднократно участвовал в антисоветских сборищах, проводимых украинскими националистами в б. Польше (л. д. 31,13).

На этом основании, с санкции Прокурора – Джердж М. Д. был арестован и привлечен к следствию в качестве обвиняемого. Произведенным расследованием по настоящему делу установлено, что Джердж М. Д., будучи враждебно настроен по отношению к Советской власти, в 1933-36-37 гг. принимал активное участие в антисоветских сборищах, созываемых партией «УНДО», на одном из которых был избит в 1936 году комсомолець Максимович Иосиф…

Руководствуясь ст. 204 УПК УССР, следственное дело 2882 по обвинению Джерджа Михаила Даниловича направить на рассмотрение Особого Совещания при НКВД СССР.

Обвинительное заключение составлено

22 июля 1940 года в г. Станиславе.

Опер. уполном. 2 отд-ния 2 отдела УГБ

сержант Госбезопасности /Хомушко/

«Согласны»: Нач. 2 отд-ния 2 отдела УГБ

лейтенант Госбезопасности /Тарасовский/

Нач. 2 отдела УГБ УНКВД

ст. лейтенант Госбезопасности /Черепенин/

С П Р А В К А:

1. Джердж Михаил Данилович содержится в тюрьме с 26 апреля 1940 года.
2. Вещественных доказательств по делу нет.

Опер. уполном. 2 отд-ния 2 отдела УГБ

сержант Госбезопасности /Хомушко/

А з виписки протоколу №133 від 18 жовтня 1940 року Особливої наради при Народному комісаріаті внутрішніх справ СРСР (як і трійки НКВС) дізнаємося: «ДЖЕРДЖ Михаила Даниловича за участие в антисоветской организации заключить в исправительно-трудовой лагерь сроком на ВОСЕМЬ лет, считая срок с 26 апреля 1940 г.».

Таким чином, Михайла Джерджа відправили в Ухто-Іжемський виправно-трудовий табір м. Ухта (Комі АРСР). Це була структурна одиниця системи виправно-трудових таборів Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (ГУЛАГ НКВС).

Ув’язнені тут потерпали від недоїдання, і це призводило до розвитку різних захворювань – аліментарної дистрофії, туберкульозу, цинги, поліавітамінозу, гемералопії (сліпота при слабкому освітленні), а в кінцевому результаті – до інвалідності або смерті.

25 січня 1944 року в Ухто-Іжемському ВТТ ст. Ухта (Комі АРСР) у лікарні Окремого табірного пункту (ОТП №1) – у системі виправно-трудових таборів – помер політичний в’язень (т/н №58791) Михайло Джердж, уродженець Станиславова (нині Івано-Франківськ). Місце поховання невідоме…

Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально-психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. А спогади про жертв репресій сталінського режиму відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.

Василь РОМАНЮК