Україну 29-30 жовтня відвідає делегація Євроатлантичної Ради на чолі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. 30 жовтня він виступить у стінах українського парламенту. Цікаво, що він почує від українських парламентаріїв?

П’ятий президент Петро Порошенко виступив минулого тижня з ініціативою ухвалити заяву парламенту про надання Україні ПДЧ для вступу до НАТО під час саміту Альянсу, який відбудеться у грудні 2019 року у Лондоні. НАТО святкуватиме 70-річчя, і, як належить організації, яка претендує на статус найпотужнішого військово-політичного блоку у світі, буде не так отримувати, як роздавати подарунки.

Проте українська влада не поспішає говорити про наміри отримувати подарунки. Віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба впевнений, що українська заявка на ПДЧ, подана ще у 2008 році, залишається чинною. Заступник міністра закордонних справ Єгор Божок (між іншим, колишній голова Служби зовнішньої розвідки) заявив, що нової заявки на ПДЧ не буде, щоб Україна не виглядала папугою. Міністр оборони Андрій Загороднюк після зустрічі у Брюсселі з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом заявив, що Україна змінить формат відносин з НАТО, застосувавши принцип «Одна країна – один план».

Цілком можливо, що урядовці праві і нагальних юридичних підстав для звернення до НАТО з проханням надати Україні ПДЧ наразі немає. Проте цей факт не виключає іншого: ситуація в світі і конкретно в Україні суттєво змінилася, порівняно з 2008 роком. Нагадаю, що і Грузія, і Україна, яким ввічливо відмовили на саміті НАТО у Бухаресті, стали жертвами збройної агресії з боку Росії. Змінилася і громадська думка – сьогодні охочих вступити до НАТО майже втричі більше, ніж у 2008 році. До того ж, Україні варто не забувати, що у дипломатії важливі символи та наполегливість. Північна Македонія зараз проходить шлях ратифікації парламентами країн НАТО угоди про її приєднання до Альянсу, і її досвід також треба враховувати.

Я свідомий того, що Україна завтра не стане членом НАТО. Мабуть, це станеться навіть не післязавтра. Проте на всіх щаблях влади та у всіх прошарках суспільства не має бути сумніву, що євроатлантична інтеграція (навіть як процес, бо її результат залежить не лише від України) є єдиним шляхом до перемоги у гібридній війні з Росією.