Літопис Галицький

«Сьогодні в Івано-Франківську відбулася акція «Чиновник у візку»… Модульна вбиральня та комунальний автобус випробовування на доступність пройшли успішно. Зауваження були до приміщення  департаменту комунальних ресурсів та до вулиці Курбаса загалом. Тут було багато припаркованих машин, одна з яких взагалі стояла на переході. Як результат – об’їхати її на візку неможливо.

Руслан Марцінків переконаний, що нічого краще не покаже чиновникам на недоліки роботи у сфері доступності, як власний досвід. «Три роки тому у нас вже була така акція. Тепер хотів перевірити, чи щось змінилося. Й таки змінилося», – підсумував Руслан Марцінків».

(https://galka.if.ua, 4 грудня 2019 року)

У рік 7 527 2019. Накатався того року лицар свободний Руслан-Марципан [на самокаті] дружини своєї на прозвисько [Чорна] П’ятниця по хоромах білих та доріжках килимових, аж на празник світлий Введення намислив він собі [межи люди] в город галицький вийти, щоби калік, немічних, недужих та інших [пенсіонерів] городських втішити доступністю своєю, випробувати на міцність успіхи комунальні, [піаром] позаторішнім труснути перед електоратом на [своїй богом даній] землі та в сурми телевізійні заграти перед грядущим походом [виборчим].

Хотів же Руслан-Марципан за звичаєм [давнім] викотитися на улиці городські в обладунках дорожніх, аки Мостобудун Пасічнянський, убравшись в костюм маскарадний [чиновника на катку], та шмигнув на нього суворо сусід його по палатах білих, князь галицько-бурштинський Дениско, і нагадав йому строго, що [його] дороги, то не наші дороги, а фішка його [політична], аки ровер зеленсько-естонський.

Почав тоді перебирати свій гардероб муніципально-політичний лицар [свободний] Руслан-Марципан, і надибав серед мотлоху різного плаття ветхе [чиновник у смітнику] із люстрацій старих та порохів недочищений, та поглибше його [від біди] засунув, тоді витяг і провітрив про всяк випадок спортивний костюм скороходний [чиновник на лижах], та помислив, що рано йому ще збиратися, аки пахану Янику до города [ростовського], і нафталіну  патріотичного щедро підкинув до обладунку свого виборчого [чиновник у мішку], щоб достояв до часу визначеного.

Тоді умалитися вирішив Руслан Марципан і стати [найменшим] серед сущих у городі галицькому, щоб стати найбільшим у житті післявиборчому, бо [п’ять відсотків] електоральних на дорозі не валяються, а [їздять] на візках інвалідних, тож зібрався він тепліше, рейтузи вдягнув, шкарпетками все, [що треба], собі утеплив, аки хамерман противірусний, та покотився улицями, вправно [трьома пальцями] колеса популярності своєї розкручуючи, аки княгиня Улія [по сцені революційній].

І розступалися перед ним усі бордюри та поребрики, вбиральня [модульна] радо його приймала з усіма [вадами та недоліками], автобус комунальний серце його веселив, радував благоустрій муніципальний, і тішилися [разом з ним] усі бояри комунальні, і до ходи величальної приєднувалися, хтось із ліхтарями веселими [під очима] й на милицях, хтось компанію [у візку] складав, а когось  просто вперед ногами у білих пантофлях виносили…

НОРВАКС