Згорів через необережне поводження з вогнем – саме такою є версія рятувальників щодо загибелі від пожежі мешканця села Пістинь на Косівщині Дмитра Бейсюка. Втім односельці Барща (так його називали місцеві) кажуть, що того ж дня до нього йшов чоловік із ножем. Що то за один, вони не знають, та відколи він тут оселився, у Пістині почали вмирати люди.

Згорів у себе вдома

28 листопада опівдні в селі Пістинь Косівського району зайнявся житловий будинок в приватному господарстві. Сусіди кинулися рятувати хату і спершу навіть не помітили тіло чоловіка – сподівалися, що він пішов з дому. Вогонь майже повністю знищив будівлю, а на пожежі рятувальники знайшли тіло загиблого власника.

Дмитро Бейсюк лежав у коридорі, тіло було накрите ганчірками, і його не одразу побачили. Важко було впізнати чоловіка й потім, бо ж тіло повністю згоріло. Згодом родичі додивилися, що рот у нього був відкритий, немовби він перед смертю  кричав.

«Все чисто згоріло, навіть не видно було, що то він лежить. В сінях горіла ватра, пожежники палицею штурхнули, бо думали, що то ганчір’я, а то ноги кавалок покотився аж до порога. І тіло було геть згоріле, як шашлик. Ховали у закритій труні, бо то не було що людям показати…» – кажуть родичі загиблого.

В будинку, де проживав Бейсюк, часом збиралися компанії з випивкою. Попри це, у селі кажуть, що покійний був чоловік роботящий, і відгукуються про нього лише добре. У нього залишилося троє синів – старші живуть в Англії, наймолодший – у цьому ж селі з мамою.

Як пояснили в ДСНС на Івано-Франківщині, попередня причина виникнення пожежі – необережне поводження з вогнем з боку власника. Схилялися до того, що будинок загорівся через цигарку, тим паче, що чоловік випивав. Втім саме односельці почали підозрювати, що його загибель може бути не просто нещасним випадком.

Про події того дня кілька сусідів розказують активно, перебивають одне одного, проте багато хто називати свої імена не хоче. Кажуть, що, може, і є кого боятися, а звідки прийде біда – знати неможливо.

Того дня вони бачили чоловіка. Одні казали, що той йшов додому до загиблого Дмитра Бейсюка із ножем в руці, інші бачили, як він повертався назад – весь у багнюці, оглядався назад. Комусь він сказав: «Не йди до Барща, бо Барщ згорів» ще о дев’ятій ранку, а будинок зайнявся лише за кілька годин. Зараз важко зрозуміти, що з цього правда, а що вигадка, але факт залишається фактом: невідомого чоловіка тут вважають небезпечним.

Незнайомець у селі

Ніхто достеменно не знає, як його звати та звідки він узявся. Кажуть, що прийшов із сусіднього села, свого дому не має, приятелює з місцевими любителями випити, в них і живе – від хати до хати. Високий, худорлявий, рудий, Міша або Саша – не знають у селі навіть його імені. Кажуть, що він вже сидів, пліткують, що за вбивство своєї ж родички. Це лише плітки, але того дня люди бачили його на власні очі і цього разу вирішили не мовчати.

«Я побачив пожежу один з перших, як тільки полетів до неба шифер. Ну як, десять років не горів, а тепер загорівся? Побіг до будинку гасити, мусив оббігати, бо хтось міцно закрив фіртку, яка завжди відкрита – ми так одне до одного лише і ходили. Кажуть, що бачили того чоловіка, я не знаю, хто то, бо він не з нашого села», – згадує Володимир Бейсюк, сусід загиблого.

Чоловіка привела у село жінка. Вона також випивала, а кілька місяців тому померла – обірвався тромб. Хоча сусіди кажуть, що перед смертю вона була добряче кимось побита.

Потім він почав зустрічатися з іншою дівчиною, їй було 23 роки, теж мала пристрасть до алкоголю. Їх часом бачили разом у селі, бо хоч Пістинь і немалий, та тут всі одне одного знають. Згодом померла і вона – казали, що отруїлася алкоголем.

А ще, кажуть, одного разу цей незнайомець увірвався до чужого помешкання із ножем, переконував, що його хочуть вбити.

«Я прибирала у кімнаті на другому поверсі. Відкриває мої двері цей хлопець, в нього була трохи неадекватна поведінка. Він закрив мене у кімнаті і сказав, що за ним женуться, кидають в нього ножами і хочуть вбити. Я казала, що йду подивлюся, хто то, закрию передні двері, захищу його – різне казала, лиш би він мене випустив, бо у мене в хаті діти. Я не пам’ятаю вже, як ми з сусідами спровадили його з хати, потім дільничний сказав, що то була біла гарячка», – розповідає Уляна Максимчук.

Тепер, коли знову померла людина, односельці почали зіставляти факти. Його бачили того дня кілька осіб, а про пожежу він бовкнув одному чоловікові ще до того, як будинок зайнявся і дим та вогонь побачили інші. Дивний незнайомець повертався звідти стурбований і брудний. У будинку було розбите вікно, а двері наче вибиті зсередини…

Мають у селі свою версію: він міг пробратися до будинку, конфліктувати з загиблим, а після того підпалити хату. Але це лише здогадки…

«Та, може, він і не винен, але як то, бачити, що людина горить і не врятувати? Добре, злякався чи не мав звідки подзвонити, але його зустрічали люди. То як, твій друг горить, а ти нікому не кажеш?» – дивуються сусіди.

У селі немає ката

Після пожежі цього таємничого незнайомця знайшли. Він також давав покази у поліції.

У селі кажуть, що його куртка пахла горілим, а правоохоронцям він розповів, що прийшов до колеги зранку випити, заліз через вікно, бо побачив, що горить будинок. А коли побачив, що горить його знайомий – налякався, вибив ногою вхідні двері і втік.

У поліції справді мали з ним розмову, це правоохоронці підтвердили. В ГУ НП в Івано-Франківській області розповіли, що сусіди справді вказували їм на підозрюваного, але того у поліції допитали і дізналися, що він не причетний до цієї події.

Наразі відкрили кримінальне провадження за частиною другою статті 270 ККУ («Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки»).

Попередньо відомо, що слідів насильницької смерті на тілі загиблого немає, однак чекають висновок судово-медичної експертизи та пожежно-технічний висновок.

Тіло загиблого дуже пошкоджене, бо чоловік, ймовірно, був у синтетичному одязі, який під впливом високої температури утворив на тілі загиблого скоринку. Слідів насильницької смерті не видно, проте ще немає результатів експертизи з Івано-Франківська.

Сільський голова Пістиня Тарас Бейсюк пояснює, що чоловік справді проблемний, з ним проводили профілактичні бесіди, але вигнати із села ніхто нікого не може.

«У сільській раді нема ката, в нас не середньовічні закони – одна справа говорити, але має бути доведено, що людина заподіяла комусь шкоду. Ми мусимо діяти відповідно до закону, інакше бути не може. Чоловік не прописаний у нашому селі, але то була сталінська процедура, а зараз людина є вільна, і вигнати, забрати, побити ніхто нікого не може», – констатує голова.

Поки ведеться слідство, ніхто не знає, чи це справді нещасний випадок, чи навмисний підпал. Якщо винуватець є, то він наразі гуляє селом, і люди навіть не знають, звідки чекати біди. Була б у нього хата – обходили б її стороною, але невідомо, де він проводить час. Тому поки що вони лише розмовляють між собою та дають свідчення поліції. А ще – здалеку розглядають спини перехожих, чи це, бува, не він йде вулицею.

Марта БАРАНЕЦЬКА