Якось

КАРМА

Влітку цього року у моєї знайомої в кафе поцупили мобільник. Тільки відвернулася вона вбік на секунду, дивиться – телефона нема. В принципі, мобільник був старий, і вона переживала тільки через одне: з ним вона ходила більше п’яти років, і там збереглися різні важливі дані – фотографії, контакти, нотатки і так далі. Дівчина трохи посумувала і купила собі айфон, з яким і ходить тепер. І ось недавно їй потрібно було щось перевірити на своїй старій пошті, яка була заведена на вкраденому мобільнику. Вона зайшла в акаунт gmаil – і похолола: він, як з’ясувалося, весь цей час продовжував жити своїм життям. Злодій, який поцупив телефон, не спромігся навіть стерти дані на ньому і продовжив користуватися акаунтом попереднього власника. На цьому акаунті був його фотощоденник, список контактів, безліч всяких відеороликів і т.д. Моя знайома, яка виявила все це, розлютилася. Ось дивна річ людська психологія. Той мобільник навряд чи коштував більше двох-трьох тисяч гривень з урахуванням його віку, проблемного акумулятора і т.д. До того ж, дівчина абсолютно не жадібна… Але сам факт, що якийсь шахрай користується її річчю, просто вивів її з себе. І її бажання помститися було страшне. З’ясувалося, що злодій – хлопець років двадцяти п’яти, молдаванин на ім’я Юрій, працював в одному з київських торгових центрів малярем – виконував фінішні роботи. Вдома у Кишиневі (судячи з тегів GPS) у нього була дружина з дитиною, а також коханка. Розважався він і в Києві, причому з усякими страшними бабами, судячи з фоток. Дівчина вибрала найбільш відверті з цих знімків і почала розсилати їх усім контактам у списку… Крім того, чоловік часто фотографував різні документи – всякі кошториси, магазинні чеки, авіаквитки тощо. Все це також було розіслано всім у списку контактів. Ефект був неймовірний. Вже наступного дня хлопець почав обдзвонювати всіх, хто був у списку контактів дівчини (він його теж не стер, а просто додавав свої телефони), розпитуючи, кому міг належати чорний Gаlаху S2. Нарешті хтось вказав на дівчину. Молдаванин буквально ридав у трубку. З’ясувалося, що його відразу звільнили з роботи – начальство дізналося про якісь його махінації, виникли величезні проблеми з дружиною, наїхав на нього якийсь його друг, з дівчиною якого він там щось мутив. Найцікавіше, що тепер він вимагав компенсацію в розмірі 250 тисяч гривень. Звичайно, крім сміху, ця пропозиція нічого не могла викликати. Дівчина запропонувала йому повернутися в Україну, здатися поліції, отримати термін за крадіжку телефона і вже після цього подавати на неї позов до суду. Той вилаявся молдавською і кинув трубку. Ось така карма.

Колись

ПОРОХОТЯГ

Комп’ютерна фірма. З менеджером розмовляє дуже наворочений покупець. Діалог проходить приблизно так: «…Цей, як його, пентіум 5 щоб був!» – «Знаєте, таких процесорів немає, але у нас є пентіум 4, і ми вам його обов’язково поставимо». – «І вінчестер це, як його, Вован казав… (Лізе в кишеню, дістає звідти папірець, читає.) О! Сказьовий!» – «Так, такі вінчестери є, і ми вам його обов’язково поставимо». Обговорення триває ще якийсь час. Навколо збирається купка цікавих. Нарешті вся конфігурація обговорена, і покупець видає фразу: «Ну, і скільки це все буде?» – «Десь півтори тисячі доларів». – «Кльово, у Вована на штуку. Тільки це, корпус мені звичайний сірий не треба. Мені краще… (Ковзає поглядом по вітрині.) О! Ось цей!» Менеджер (зніяковіло): «Цей не можна». Покупець (обурено): «Це чому?!» – «Це порохотяг…»